|
ПРИСЛІВНИК
ПРАВОПИС И, І В КІНЦІ ПРИСЛІВНИКІВ
У кінці прислівників після г, к, х, а також прислівників з префіксом по- пишеться и: навкруги, пішки, верхи, по-українськи, по-заячи, по-ведмежи.
У кінці прислівників восени, почасти, безвісти теж пишеться и.
Вправа 1.
Переписати, вставляючи на місці крапок пропущені букви. Позначити в словах орфограму “букви и, і в кінці прислівників”.
Мовчк.., по-сороч.., опівноч.., по-панськ.., навпрошк.., по-верблюж.., навік.., по-вовч.., безвіст.., навшпиньк.. , позаоч.. .
Вправа 2.
Прислівники з и та і на кінці записати в дві колонки.
Навік?, опівноч?, трич?, верх?, насторож?, взнак?, опівдн?, напоготов?, трішк?, увечер?, уранц?, укуп?, трох?, завдовжк?, навсправжк?, навкидьк?, нарешт?.
ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ПРИСЛІВНИКІВ
Разом пишуть складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником: відтепер, надалі, насправді, негаразд, прийменника з іменником: безвісти, заочі, надміру, напам’ять; прийменника з прикметником: замолоду, зрідка, потихеньку, спроста; прийменника з числівником: втроє, начетверо, поодинці; прийменника із займенником: внічию, навіщо, почім; з кількох основ: босоніж, мимохіть, насамперед, стрімголов.
Примітка. Прислівники, утворені від прийменників та різних частин мови, слід відрізняти від прийменників з іменниками, прикметниками тощо, які пишуть окремо: всередині – в середині; втім - в тім; вкупі - в купі.
Окремо пишуть:
- прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, у яких іменник зберігає своє конкретне лексичне значення (особливо коли між прийменником і керованим ним іменником можливе означення до іменника): без жалю, в обмін, без упину, з краю в край, по змозі, через силу, як слід;
- словосполуки, що мають значення прислівників і складаються з двох іменників (зрідка – числівників) та одного чи двох прийменників: день у день, раз у раз, час від часу;
- прислівники, утворені сполученням прийменника з повним прикметником чоловічого (середнього) роду: в основному, в цілому;
- прислівники, утворені сполученням прийменника по зі збірним числівником: по двоє, по семеро.
Через дефіс пишуть:
- складні прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогому прийменника по та суфіксів –ому, -и: по-українському, по-нашому, по-свійськи, по-братньому;
- складні прислівники, утворені за допомогою прийменника по від порядкових числівників: по-перше, по-п’яте;
- неозначені складні прислівники з частками будь-, небудь-, казна-, хтозна-: будь-де, хтозна-коли, коли-будь, як-небудь;
- складні прислівники, утворені з двох прислівників: вряди-годи, сяк-так, десь-інде.
- Складні прислівники, утворені повторенням слова або основи без службових слів або зі службовими словами між ними: всього-на-всього, де-не-де, ось-ось, пліч-о-пліч, хоч-не-хоч, як-не-як.
Вправа 3.
Виписати складні прислівники, знімаючи риску
І. У/низ вода знесе, а в/гору вітер винесе. З/гори й сани біжать, а на/гору й віз не їде. На/пам’ять всі скаржаться, а на розум – ніхто. На/пам’ять знаю, що склерозу не маю. Так жінку бив, що сам на/силу втік. Покладайся не на/силу, а на розум. Зуби з язиком ворогують, а живуть у/купі. Кожна курка у/купі своїй господиня. Поглянь на/двір – знатимеш, який хазяїн. Хвалений борщ на/двір виливають. В голові вітер свище, в/бік колька коле. Часу не повернеш ні назад, ні в/бік. (Нар.творч.)
ІІ. Рости, рости, тополенько, все в/гору та в/гору! (Т.Шевченко.) Горить сосна – од/низу до/гори. (В.Стус.) Крізь шпарку у хмари Перун підглядає з/гори. (І.Лобовик.) В/даль простягаю я руки, слухаю, кличу і жду. (В.Сосюра.) І котиться грім в/далині такий довгождано-раптовий! (М.Рильський.) За обідом Йосипа посадили у/середині, між старою й старим. (Панас Мирний.) З того, хто лежить по/середині, ковдру не стягнуть. (Нар.творч.)
ІІІ. Ранки (по)в..ликодньому золоті. (М.Самійленко.) Найвищими точками на нашій землі (по)старому в..сочать стародавні храми. (Є.Сверстюк.) Цвіли акації у Луцьку, де все спредвіку не (по)людськи. (М.Шатилов.) Д..тинству гірко Україна усміхалась, (по)материнському до серця пр..гортала. (Є.Гуцало.) І хліб, і першу радість, і сльозу ми порівну, (по)братньому ділили. (Д.Луценко.) А он на конях дужі та вродливі до ополонки їдуть парубки. На головах у них смушкові, сиві, підбиті (по)козацькому шапки. (Д.Білоус.) Бігти (по)рівному й сліпа кобила вміє. (Нар.творч.) І птаха нам (по)іншому співала, і вітер нам (по)змовницьки шумів. (М.Шевченко.) Тільки верби одні про минуле над Дінцем (по)старому шумлять. (В.Сосюра.) Зойкнув собака (по)людськи з нелюдського болю, вчулося в скрикові тому: “За що ж ти мене?!” (Б.Олійник.)
ІV. Я ж..ву ще! (По)старому я кохаю Україну, решту їй ж..ття від..ам! (І.Франко.) (По)предківському грію кров гарячу при слові-шаблі і святій з..млі. (М.Самійленко.) Не треба людям забувати: хто вік (по)Божому прожив, ніколи зла і кривди не чинив, того до смерті будуть поважати і добрим словом пом..нати. (Л.Глібов.) А сонце (по)новому світилося у небі голубому. (М.Рильський.) Сьогодні не (по)осінному пр..грівало сонце. (П.Загребельний.) Всяк істину (по)своєму знаходить. (Г.Коваль.) (По)своєму ліжку простягай ніжку. (Нар.творч.) За шибками темних вже хат (по)великодньому блима світло лампадок. (М.Коцюбинський.) Як давні греки розуміли суть історичної науки? (По)перше, історичні знання мають підтверджуватися доказами. (По)друге, історичні знання обмежуються не однією подією, а б..гатьма. (По)-третє, усе повинно бути пер..вірене на наявність помилок. (З підруч.) Я себе сьогодні вперше (по)новому пізнаю. (Б.Олійник.) Люди всі (по)своєму уперті. (В.Симоненко.)
ПРАВОПИС ВИЩОГО Й НАЙВИЩОГО
СТУПЕНІВ ПОРІВНЯННЯ ПРИСЛІВНИКІВ
Прислівники вищого ступеня порівняння утворюються від прислівників на –о, -е за допомогою суфіксів -ш (е), -іш(е): ясно-ясніше, тепло- тепліше. Суфікси -к-, -ок- при цьому випадають: рідко – рідше, широко- ширше, глибоко – глибше.
Звуки [г], [ж], [з] при сполученні з суфіксом –ш- змінюються на [жч]: дорого - дорожче, важко – важче, низько – нижче.
Складена форма вищого ступеня порівняння прислівників утоврюється додаванням до прислівника слів більш або менш: більш широко, менш глибоко.
Прислівники найвищого ступеня порівняння утворюються від прислівників вищого ступеня додаванням префікса най-: наймудріше, найсильніше. Для підсилення додаються префікси –як, що-: якнайвірніше, щонайповніше.
Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється додаванням до прислівника слів найбільш або найменш: найбільш вірно, найменш повно.
Вправа 4.
Від поданих прислівників утворити прислівники вищого і найвищого ступенів порівняння. Які з форм вищого й найвищого ступенів утворюються від інших коренів?
Зразок. Високо – вище, більш високо, найвище, найбільш високо.
Упевнено, природно, чітко, терпляче, рішуче, гарно, погано.
Вправа 5.
Переписати, на місці крапок вставляючи пропущені прислівники вищого та найвищого ступенів порівняння. Прислівники розібрати за будовою.
Ліс шумить ... , коли дерева гнучкіші. Де ледарів більше, там живеться ... . ... заробити, аніж просити. Працюй краще – тебе пам’ятатимуть ... . Не зігнеш гілку - дерево нахиляти ... . Високе дерево вітер зламає ... . Свій хліб годує ... . Важко в школі, та ще ... в полі. Хто раніше встає, той ... жує. Хто трудиться, той ... журиться. Берись ... , піднімайся ... – буде жити веселіше. Як мілко орати, то ... випрягати. Не той більше знає, хто ... сидів, а хто ... ходив. Один розум добре, а два ... . Голова ... радиться з очима й вухами. Найбільше підганяють коня, котрий ... тягне. Скрипуче дерево стоятиме ... .
Народна творчість.
|
