[Переглянути та завантажити повну версію матеріалу (1.0 Мb) ]

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ

РЕЧЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНИХ СЛОВАХ

Однорідними називаються члени речення, що виконують одну синтаксичну функцію та пояснюють той самий член речення.

Однорідні члени речення мають такі ознаки:

- займають позицію одного члена речення;

- пов’язані між собою сурядним зв’язком;

- пов’язані з тим самим членом речення підрядним зв’язком;

- виражають однотипні поняття;

- мають переважно однакове морфологічне вираження.

Однорідними можуть бути як окремі члени речення (присудки, підмети, додатки, означення, обставини), так і цілі сполучення слів у середині речення: Були і ревнощі, і муки. і докори, і вірші, розпачем налиті (М. Рильський) - однорідні підмети. Там хати садками вкриті, срібним маревом повиті

(Т. Шевченко) - однорідні присудки.

 І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину, в

зеленому гаї (Т. Шевченко) - однорідні додатки. Береги річки положисті, з великими піщаними плесами, з рідкими кущиками верболозу (Є. Івженко) - однорідні означення.  Для радості, для щастя приходить людина вжиття

 (О. Довженко) - однорідні обставини.

Однорідні члени речення можуть бути непоширеними (Немає берегів ні в смерті, ні в любові, й у вічності немає берегів (Є. Гуцало) і поширеними, тобто мати при собі залежні слова (Ліс зустрів мене як друга Горлиць [чиїм?] теплим [яким?] воркуванням, пізнім [яким?] дзвоном солов’їним [чиїм?], Вогким [яким?] одудів [чиїм?] гуканням, Круглим [яким?] циканням дроздів [чиїм?]

 (М. Рильський).

Зверніть увагу! Не належать до однорідних членів речення: слова, що повторюються з метою підкреслення тривалості дії, множини предметів: Іде Котигорошко тим лісом, іде та й іде:

слова у фразеологічних зворотах: ні риба ні м ’ясо, і вдень і вночі, ні те ні се;

слова в однаковій формі, що виступають єдиним присудком: Піди виглянь надвір.

Способи поєднання однорідних членів речення можуть бути: без сполучників, лише сполучниками сурядності, а також поєднанням безсполучникового і сполучникового зв’язків: А я дивлюсь на сизий від води городець, на розпатлані дерева саду, на віхті туману (М. Стельмах) – без сполучників. Широка й безкрая долина зачорніла поміж пологими горами (М. Коцюбинський) - сполучник сурядності. Нехай же слово, слово золоте, печалиться, сміється і цвіте (Р. Лубківський) - комбінований спосіб.

Граматичними засобами вираження однорідності є сурядні сполучники:..