 [Переглянути та завантажити повну версію матеріалу (31.0 Kb) ]
Пунктограма - це вжитий у реченні розділовий знак (або його відсутність), конкретний випадок застосування пунктуаційного правила. Наприклад, тире між підметом і присудком, кома між однорідними членами речення, двокрапка між частинами безсполучникового складного речення тощо. Пунктограма виражає пунктуаційну проблему, а обґрунтовано вибраний з посиланням на відповідне правило розділовий знак (або відмова від знака) – результат її розв’язання.
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ
Вправа 1. Прочитати. В кожному з речень визначити граматичні основи. Пояснити, у чому полягає відмінність між реченнями простим та складним. Вказати складні речення сполучникові та безсполучникові.
І. Він би робив, та рукава болять. Біля сухого дерева й мокре горить, біля працьовитого й ледар не дріматиме. Де бур’ян цвіте, там хліб не росте. Пустив осот в огород – огірків не буде. Не заздри бджолі: її мед кусючий. Піч годує, як плуг у полі панує. З млина їду я, а ти чому весь у борошні? Один з сошкою, семеро – з ложкою. Мізерний урожай – лише на себе пеняй. Упізнаєш вола, як він на ногу наступить. Муха на квітку не сідає, вона тільки гній знає.
Народна творчість.
ІІ. Запорожжя споконвіку було серцем українським, воля на Запорожжі ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались, козацькі предковічні пісні не замовкали. (П.Куліш.) Богдан тут бився, й Остряниця жив, і Кривоніс тут шаблю положив. (А.Малишко.) Та нащо нам той бунтівливий стяг, коли не стяг це нашої Вітчизни! (Ю.Яновський.) А в буйній пісні жито жнуть женці, веде хоробре військо Сагайдачний, з терновою хустиною в руці за козаченьком дівчинонька плаче. (П.Перебийніс.) Козацька кров із предків перелита, й до решти їй ніколи не стекти! (А.М’ястківський.) Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину. (В.Симоненко.) З Вітчизни можна вийняти людину, Вітчизну із душі людської – ні. (А.Кацнельсон.)
|
Основні ознаки речення такі: смислова завершеність, інтонаційна закінченість, наявність смислового і граматичного зв’язку між його компонентами (словами й словосполученнями) та наявність граматичної основи, тобто головних членів (головного члена).
Складне речення, виконуючи в мовленні ту саму функцію, що й просте, відрізняється від нього насамперед своєю граматичною будовою. Якщо просте речення містить одну граматичну основу, то складне – дві або більше.
Частини складного речення лише умовно називають простими реченнями, вони є не самостійними одиницями спілкування, а частинами єдиної комунікативної одиниці – складного речення.
За способом об’єднання частин (простих речень) в одне граматичне ціле розрізняються сполучникові (Душа мовчить, але дзвенить струна, і колос проростає у пустелі. (Г.Коваль.) та безсполучникові (Обнімало небо білу хмару, обнімало море хвилю кару. (М.Вінграновський.) складні речення.
Сполучникові складні речення поділяються на складносурядні та складнопідрядні.
Розрізняють кілька типів інтонації складного речення, а саме:
інтонацію переліку: Темно-зеленії садки дрімають вже без плоду, і тихо гріються хатки, і верби гнуться в воду. (І.Франко.)
інтонацію протиставлення: Живу я розумом, а серце тихо спить. (П.Куліш.)
інтонацію, що виражає причиново-наслідкові, умовно-наслідкові, часові та ін. відношення: Злітає чайка: в чайки крила є. (Г.Кривда.) Та що нам вражий лютий поговір, коли ми є! (Г.Тарасюк.)
|
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В СКЛАДНОСУРЯДНОМУ РЕЧЕННІ
Вправа 2. Прочитати речення, довести, що вони є складними сполучниковими.
Люди дякують дощеві, а подорожній його лає. Людина бере вмінням, а кінь – швидкістю. Повільність надійно приходить до мети, а поспішність плутається на дорозі. Передні колеса кінь везе, а задні самі котяться. Кучер чудовий, та коні його не слухають. Спочатку я на вас поїду, а потім ми вас запряжемо.
Народна творчість.
|
Якщо частини складного сполучникового речення є рівноправними за змістом, синтаксично однорідними, поєднуються між собою інтонацією та сполучниками сурядності, таке речення називається складносурядним.
Кома ставиться між частинами складносурядного речення, з’єднаними сполучниками і, й, та, а, але, проте, однак, зате, або, не то, чи, ні... ні, то...то, не то... не то: Злітає листя із дібров, і материнка відцвітає. (В.Грінчак.) В селі тому вдова жила, а у вдови дочка росла. (Т.Шевченко.) Село моє не знамените, та вдача горда у села. (П.Перебийніс.) Я вірю в кращий час, але душа болить. (В.Самійленко.) То шурхне щось ізбоку, то захитається береза, то щось гукне. (Марко Вовчок.) Чи вдарить смерть у серце співом, чи упаду в безодню я? (В.Сосюра.)
Якщо частини складносурядного речення значно поширені або вже мають всередині коми, або ж автор хоче підкреслити їх самостійність, між ними ставиться крапка з комою: Ось помандрують аж за синє море над смутком сіл високі журавлі; і хтось останній на полі дооре вузеньку смужку вогкої землі. (Є.Плужник.) Дощу не було; а тільки були хмари. (Панас Мирний.)
|
Пунктограма: кома та крапка з комою між частинами
складносурядного речення.
Вправа 3. Прочитати речення, дотримуючи правильної інтонації. Обґрунтувати вживання розділових знаків.
І. Дніпро тече, і хвиля в серце б’є. (П.Перебийніс.) Реве Дніпро, й лани широкополі медами пахнуть. (А.Малишко.) Був ранок, і земля ще тільки нагрівалась під подихом нічної прохолоди. (П.Куліш.) Ані птиця не пурхала, ані вітер не віяв. (Марко Вовчок.) Лиш визрів ранок, а вже зріс вечір. (Т.Севернюк.) Тікає ніч у нетрі таємничі, і торжествує вранішня зоря. (П.Перебийніс.) Сонечко вже сховалося за гай, але через гущавину листя визирало жовтогаряче проміння його. (О.Кониський.) Козацьке сонце високо підбилось угору; і зорі вкрили все небо, як ризу. (П.Куліш.) Дуби гойдались, і тремтіли клени, вгорнувши небо в стомлені гілки. (М.Вінграновський.) Так соковито квітне дика груша, а попід нею жебонить струмок. (М.Руденко.) Біля ставу тремтить поріділе золото верб, а між ними дівочими стрічками ворушиться просинь, і по ній снується легеньке осіннє павутиння. (М.Стельмах.) Стара верба то змовкне, то рипить, а над лататтям лілій сон витає. (С.Йовенко.) Чи то батько обіймав дерево, чи то дерево обіймало батька. (Є.Гуцало.) Мати сіяла сон під моїм під вікном, а зійшов соняшник. (Б.Олійник.) То мучилась душа від самоти, то серце біль почав жалом пекти. (М.Бажан.) Летять метелики квітчасті, і дебютують солов’ї. (І.Жиленко.) Чого не спиться вісниці-зозулі? Чи журиться сама вона в біді, чи десь її дитятко не заснуло в чужому непривітному гнізді. (П.Перебийніс.) Чи то йому доля не слугувала, чи то його ще час не настав? (Панас Мирний.) То вибух встане вогняним кущем, то удовиний плач почуєш зблизька, то сходяться забуті обеліски під шибку, щільно запнуту дощем. (Н.Тихий.) Коні весело бігли по холодку, і візок легко котився по виїждженій, скропленій свіжим дощиком дорозі. (М.Грушевський.)
ІІ. Країн казково-сонячних багато, а рідний край, як істина, - один. (Л.Бенедишин.) Я слухав Глінку, і мені згадалась польова дорога. (В.Грінчак.) Та вчув я давнй вальс, і чародійні звуки так обняди мене! (Д.Павличко.) Ми на білий світ рвемося повсякдень і повсякчас, і живе маленький Моцарт змалку в кожному із нас. (В.Шукайло.) Я не орел, але гірська вершина у мене теж в моїх робочих планах є. (В.Черепков.) Ти малий, та політ твій – орлиний. (П.Дорошко.) Я калині прийшов поклониться, а калина мене не стрічає. (В.Василашко.) Калина цвіте над водою, і небо над нею сія. (В.Сосюра.) Чи вранішня роса на погоні полині, чи туманець нічний вже накрива луги. (В.Гужва.) То сніг кружля, то цвіт рожевий має, то в золоті яскріє далина. (Д.Луценко.) Не то осіннні води шуміли, не то вітер бився в заломах провалля. (М.Коцюбинський.) Дно глибшає, і береги тікають, і шторми піняться од краю і до краю. (І.Драч.)
Вправа 4. Переписати речення, розставляючи розділові знаки. В кожному з речень підкреслити граматичні основи.
І буде син і буде мати і буду я і будеш ти. (П.Гірник.) Горі з горою не зійтись ніколи а людські долі в’яжуться вузлом. (Ю.Яновський.) Чи це буття принижує людину чи ми себе принижуєм самі? (В.Кордонець.) Нехай людям лихо сниться а ми заспіваймо. (Нар.творч.) Надходить час і нам пора прощаться. (В.Шукайло.) Думки рояться невеселі а пісня знову вирина. (Г.Кривда.) Слабий усе життя вмирає а сильний духом – тільки раз! (Т.Масенко.) Плакав вітер і айстри осінні нахилялись до зляканих трав. (В.Сосюра.) Хай ллють дощі а я влаштую свято і буде нині весело мені. (Л.Петрова.) Чи будуть слатися столи чи сядем просто на землі а буде щастя поруч з нами. (М.Стельмах.) То перенизують небо низкою дикі качки дрібно тріпаючи гострими крильцями то пересунеться важкий бусел простягнувши назад свої довгі як ломаки ноги. (І.Нечуй-Левицький.) Чи то життя шумить про той бік прірви чи даленіє електрички шум? (В.Базилевський.) На вокзалі кричать паровози і трамваї дзвенять за вікном. (В.Сосюра.)
|
Кома не ставиться між частинами складносурядного речення перед сполучниками і, й, та ( в значенні і), якщо обидві частини мають спільний другорядний член: Десь коні ржуть і глухо грають сурми. (Л.Костенко.) За тополями сонце встає і зозуля кує правічна. (І.Переломов.) Там трава голуба в золотючій росі і дівчата усі – Афродіти. (В.Забаштанський.)
Так само не ставиться кома, якщо обох частин складносурядного речення стосується несамостійна частина мови, які не виступає членом речення: Вже стигнуть спасівки й ренет і місяць присіда до столу. (Н.Кащук.) Ще холодом закуто віти клена й заметами занесено кущі. (В.Герасимчук.) Садок неначе пов’яв для неї й листя пожовкло. (І.Нечуй-Левицький.) або є спільне для обох частин вставне слово: Правда, підборіддя її дуже виткнулось уперед і ніс насунувся на самі губи. (Панас Мирний.) Можливо, білка спалахне між віття та вивільга між віття заблищить. (Є.Гуцало.)
Не ставиться кома між частинами складносурядного речення, поєднаних сполучниками і, й, та, або, чи, якщо речення є питальним, спонукальним або окличним: То лебеді летять чи сушиться білизна? То вітер задзвенів чи дівчина відром? (Є.Гуцало.) Буде Вкраїна і буде свобода! Пісня живе ще у серці народу! (В.Пугач.) Де той тайфун і який він? (П.Загребельний.)
|
Вправа 5. Порівняти подані в двох колонках речення. Обґрунтувати вживання в кожному розділових знаків.
|
Сонечко встає, і в росі трава.
(А.Малишко.)
Гуцулка співає, і квіти цвітуть і слухають пісню чудову. (В.Сосюра.)
|
Знов щебече юнь і цвіте трава.
(А.Малишко.)
Тут співають пісню подолянки і веселка воду п’є з ріки. (Є.Гуцало.)
|
|
Не ставиться кома між двома з’єднаними зв’язком сурядності реченнями, якщо обидва вони є підрядними по відношенню до одного головного речення: Над потемнілим ставом серпнева ніч розвісила туман, щоб наші козаченьки засвіт встали і в тумані прогавив їх султан. (В.Гужва.) Ми винуваті, що міліють ріки і лисинами світять береги. (В.Симоненко.) Не плач, що вмреш і що волошки в житі вже не тобі колись заквітнуть знов. (С.Тельнюк.) Спинюся на мить і подумаю всує: „Ніщо нас не вчить і ніщо не рятує”. (Л.Скирда.)
|
Вправа 6. Переписати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Обгрунтувати вживання і невживання розділових знаків.
Занадто не вчащай до дому друга свого, бо ти йому набриднеш і тебе він зненавидить. (З Біблії.) Як гарно, коли просто пада сніг й парує чашка липового чаю. (О.Радушинська.) Коли не захочеться жити і не залишиться навіть сльози, ти спитаєш: “Чаю налити?” (В.Терен.) Дивлюсь, як з пагорбів стікає сніг і торжествує мокра ще травичка. (С.Кічун.) Ти чув, як вироста між нами ліс і як тебе відносить течія? (С.Йовенко.) Гасне темінь і світ промениться, коли зірка встає світанкова. (М.Лютик.) Коли птахи летять у вирій і жовкне листя на гіллі, у височінь, над обрій сірий і думка рветься від землі. (Г.Зейлер.) Де сови гучать і скрекочуть сороки, там соловей мовчить. (О.Духнович.) Коли ж надвечір тиша обляга й закумкають кумасі у лататті, я між дерев розтану в темнім платті, й росини не зіб’є моя нога. (С.Йовенко.) Як радісно мені, що скоро сніг розтане й зелене убрання надінуть дерева. (В.Сосюра.) Коли отець Василь говорив про дочку, обличчя у нього ставало добрим і сірі очі променіли. (М.Коцюбинський.) Але найбільш люблю таємний вечір я, коли вже день згасає і тіні мрійнії лягають на поля. (М.Рильський.) Я не можу уявити, як це коні топчуть жито і дзвенять, гудуть копита вражих коней по містах. (В.Сосюра.)
|
Між частинами складносурядного речення перед сполучниками і, й, та ставиться тире:
якщо в другій частині складносурядного речення виражено швидку й несподівану зміну подій чи різке протиставлення Ударив грім – і зразу шкереберть пішло життя. (В.Стус.) Минулася буря – і сонце засяло. (М.Рильський.) Рвонулось дерево – і брила піднялась. (Г.Кривда.)
якщо друга частина вимовляється з різким підсиленням тону, виражаючи наслідок або висновок із того, про що йшлося в першій частині: Дай людині владу – і вона себе покаже. (Античний вираз.) Зав’яз пазурець – і пташці кінець. (Нар.творч.) Шануй людей – і тебе шануватимуть. (Нар.творч.) А яблуко впаде – і відгукнеться планети серце теплою луною. (Г.Пастушенко.) Якась Горгона зиркнула – і ось я скам’яніла. (Л.Гнатюк.)
Зрідка з метою надання реченню особливої експресивності тире ставиться після сполучника: Та раптом дзвінок і – вже займається порожнеча. (Т.Севернюк.) З тієї ж причини тире може ставитись перед сполучниками а (та), але: Іще одна весна – а ти всього не зміг. (А.Малишко.)
Перша частина безсполучникових складних речень, між частинами яких стоїть тире, вимовляється із розповідною інтонацією з підвищенням голосу, після неї йде пауза, і друга частина вимовляється із зниженням голосу.
|
Пунктограма: тире між частинами складносурядного речення
Вправа 7. Прочитати подані в обох колонках речення, дотримуючи відповідної до вжитих розділових знаків інтонації. Обґрунтувати вживання у реченнях розділових знаків.
|
Двері розчинились, і в хату вступив високий, плечистий чоловік.
(Панас Мирний.)
|
Сінешні двері розчинилися - і висунулася кочерга.
(Панас Мирний.)
|
Вправа 8. Переписати. В кожному з речень підкреслити граматичні основи. Обгрунтувати вживання тире.
Дунув вітер понад ставом – і сліду не стало. (Т.Шевченко.) Дмухнув вітрець – і мрії ті пропали. (І.Франко.) Хитнув нежданий вітер верховіття – і падає на землю пташеня. (П.Перебийніс.) Вдарю я по хвилі золотим веслом – й зашумлять похилі верби над піском. (В.Сосюра.) А пройдуть весни – і гаряче літо похилить кленів ковану красу. (А.Малишко.) Торкає вітер пальцем колосочки – й вони дзвенять. (В.Сосюра.) Ще хвилина - і з жита заманячила дівоча постать. (Панас Мирний.) Волошки стоять на вікні – і дихає в хаті поле. (Т.Севернюк.) Станеш - і тиша теж зупиниться, повернеться до тебе й стоятиме поруч настороженою, чутливою сарною. (Є.Гуцало.) Туман уже піднявся – і небо стало сірим. (М.Коцюбинський.) Приходить пісня – і душа захмарена усе на світі може зрозуміти. (П.Перебийніс.) Я усміхнусь – і все навкруг сміється. Співаю – і назустріч пісня ллється. (О.Довгий.) Збери шляхи мої – і встане даль. Річки з’єднай – і встане синє море. (А.Малишко.) Минає усе – і ніщо не мина. (Г.Коваль.) Ударив дятел міцно по корі, ще раз ударив – і луна горою пішла, пішла... (В.Грінчак.)
Вправа 9. Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Позначити в реченнях пунктограму “тире між частинами складносурядного речення”.
Буде держава і будемо визнані. (І.Малюта.) Людина я і день такий новий обов’язок святий мій наближати. (М.Вінграновський.) Приходить пісня і душа захмарена усе на світі може зрозуміти. (П.Перебийніс.) І я страждав й мені навкруг страждали. І я співав й мені навкруг співали. (М.Вінграновський.) Пісень немає і мене нема. (Л.Костенко.) Людино дорога підступить самотина і наче мати враз у душу зазирне... (С.Йовенко.) Розвішала у саду матінка рушники і пташки звеселіли. (Д.Чередниченко.) Роса на мене впала а я собі хмелію. (А.Рембо, переклад В.Стуса.)
Вправа 10. Випишіть тільки ті складносурядні речення, де потрібно поставити кому. Поясніть чому.
1. Солов’ями затьохкає ніч горобинна і рясними дощами обірветься
спека (А. Малишко). 2. А надворі світило сонце, скрипів сніг і кукурікали
півні на відлигу (В. Симоненко). 3. Навколо гойдалася пісня і гойдалися
хмари диму (І. Багряний). 4. Не цвітуть квітки зимою і дерева не
скриплять 5. Чому так пахнуть квіти гаю і повні щастям наші дні?
6. Ось осінь вже і одяг свій згубив осінній ліс (3 тв. В. Сосюри). 7. Тут було
зовсім затишно і ніщо не нагадувало про війну (О. Гончар). 8. Коли батько
прийшов і мати стала йому розказувати, Федькові в очах було зовсім
жовто і голова була страшно тяжка і гаряча (В. Винниченко).
Вправа 11. Вставте та поясніть вживання коми або тире у складносурядних реченнях. Пригадайте правила.
1. Справді був Чубенко і нема Чубенка (Ю. Яновський). 2. Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил (М. Масло). 3. І будень без нього не будень і свято без нього не свято (В. Земляк). 4. На галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски (Леся Українка). 5. Хай вітер знамена колише й співають в садах солов’ї! (В. Сосюра). 6. Сичі в гаю перекликались та ясен раз у раз скрипів
(Т. Шевченко). 7. Мене ви дійсно не знаєте та це вже й не так важливо (Іван Ле). 8. Самій не трудно збитися з путі та трудно з неї збитись у гурті (Леся Українка). 9. Край неба червоніла сонячна заграва та щоправда вітерець ледве чутно дихав (Гр. Тютюнник).
Питання для самоконтролю
1. Які типи сполучників сурядності розрізняють?
2. Як вживається кома перед такими сполучниками?
3. Коли не ставиться кома перед єднальними сполучниками?
4. В яких випадках вживається крапка з комою?
5. Чи можливе вживання тире в складносурядному реченні? У яких
випадках?
|
