 [Переглянути та завантажити повну версію матеріалу (33,0 Кb) ]
Слово і його лексичне значення. Лексико-стилістичні синоніми. Антоніми. Пароніми. Основні групи фразеологізмів.
Слово і його лексичне значення
У нашій свідомості існує суцільна картина світу, тобто все, що ми будь-коли бачили, чули, сприймали, зберігається в нашій пам’яті. Із цієї картини ми можемо виділити будь-який предмет чи явище, уявити його окремо й зосередити на ньому увагу, наприклад, уявити яблуко. І ось коли з цим образом яблука в нашій свідомості стійко поєднається набір звуків [йаблуко], виникає слово з певним лексичним значенням. У пам’яті утворюється стійкий образ даного набору звуків (образ слова [йаблуко])‚ який щоразу‚ коли ми його чуємо‚ викликає в нашій уяві образ того самого предмета (образ яблука). І навпаки, коли ми бачимо предмет, то зіставляємо його з образом, який зберігається в нашій пам’яті, і через цей образ пригадуємо слово, пов’язане з ним.
Зв’язок між словом і реальним предметом (чи явищем) здійснюється так: вимовлене або написане слово — образ слова в нашій свідомості — узагальнений образ предмета в нашій свідомості — реальний предмет.
Лексичне значення слова — це той узагальнений образ предмета (чи явища), який воно викликає в нашій уяві. А вже за тим узагальненим образом ми впізнаємо конкретні предмети (чи явища) в реальній дійсності. Наприклад, коли ми чуємо слово вогонь, уявляємо язики полум’я (це лексичне значення цього слова) і починаємо шукати очима, де ж той уже не уявний, а справжній вогонь.
Слово і називає конкретні предмети (чи явища)‚ і узагальнює водночас. Словом книжка ми можемо позначити й саме цю книжку (Подай мені книжку)‚ і книжку взагалі (Книжка — джерело знань).
Проте ступінь узагальнення в різних категоріях слів неоднаковий. Наприклад, слово троянда може називати конкретну квітку (Троянди — білу, кремову й червону — я зрізав, не без жалю і вагань. — М.Рильський) і може називати будь-яку квітку цього класу (Нимидора розцвіла, як повна троянда. — І.Нечуй-Левицький). Тим часом слово квітка називає не лише троянди, а й жоржини, чорнобривці, рожі, нагідки тощо. А слово рослина ще більш узагальнює: воно охоплює не лише квіти, а й траву, кущі, дерева. Відповідно й у нашій уяві, коли ми чуємо ці слова, постають то більш-менш конкретні, то різною мірою узагальнені образи.
Слова і їхнє лексичне значення ми засвоюємо змалку, чуючи їх від найближчого оточення, а потім — спілкуючись з іншими людьми, читаючи книги. Щоб люди правильно розуміли одне одного, потрібно, щоб в усіх, хто живе в певному суспільстві, при тих самих словах в уяві виникали ті самі образи.
За значенням слова бувають:
а) повнозначні, які називають предмети (людина, учитель, ведмідь, горобець, земля, будинок, стілець, дощ, вітер, думка); їхні ознаки (розумний, добрий, свіжий, теплий, давній); дію і стан (працювати, сидіти, міркувати, дбати, розвиватися, чорніти); обставини (швидко, глибоко, давно, пізно, праворуч, навмисне, згарячу); коли ми чуємо ці слова навіть поза реченнями, в нашій уяві виникають певні, більш-менш конкретні образи;
б) вказівні, які не називають явищ, а лише вказують на них і стають зрозумілі тільки в контексті, в поєднанні з іншими словами: займенники (він, той, такий, стільки); числівники (сім, двадцять чотири, мільйон); вигуки (ой, ах);
в) службові, які вказують на різні зв’язки між явищами: прийменники (на, з, під), сполучники (і, або, тому що), частки (навіть, ось, же).
2. Крім того, слова поділяються:
а) за походженням — на українські й іншомовні;
б) за кількістю значень — на однозначні й багатозначні;
в) за стилістичним забарвленням — на стилістично нейтральні й стилістично забарвлені;
г) за сферою вживання — на загальновживані й вузьковживані;
ґ) за взаємними відношеннями — на антоніми, синоніми, омоніми, пароніми.
До словникового складу мови входять також фразеологізми й крилаті вислови.
1. І. Прочитайте народну казку “Чотири королі”. Поясніть, як у ній описано лексичне значення чотирьох неназваних слів.
В одного короля було чотири сини. Любив він усіх чотирьох однаково і не знав, котрому з них передати своє королівство. Зібрав король одного разу синів і каже їм:
— Діти мої! Я вже старий і хочу вибрати з-поміж вас собі наступника. Для того щоб знати, які ви на розум, кожен з вас якийсь час керуватиме королівством. Королем буде той, який покаже себе найкращим.
Прийшла черга на молодшого сина. Коли син почав правити, сонце радісно засвітило, трава зазеленіла, потоки зашуміли, дерева почали розвиватися, вишні, яблуні зацвіли, трави запахли квітами. Немало радості приніс цей син людям.
Прийшла черга на другого сина. Почали ниви зерном проростати-наливатися, діти купались у ріках, вівці й корови паслися на луках, люди косили пахучі трави, сушили сіно. На деревах достигали плоди. Полюбилося й таке правління людям.
Покликав король третього сина. Коли цей почав володарювати, дерева змінили зелений лист на золотий. Сади рясніли червонобокими яблуками й жовтими грушками, виноградом. Скріпили вози з поля, повні збіжжя…
Прийшла черга й до четвертого — найстаршого сина. Покрив він землю, щоб відпочила, білим широченним покривалом — кінця-краю йому не видно. Полетіли з горбків санчата, понісся веселий хлоп’ячий і дівчачий сміх.
Покликав король синів своїх і каже їм так:
— Мої дорогі діти! Ви показали свій великий хист! Ваше правління мені полюбилося! Тому я гадаю, що буде добре вам володарювати разом.
І відтоді правлять королівством усі сини — кожний по четвертині року.
ІІ. Текст запишіть під диктовку (попросіть кого-небудь, щоб продиктував його вам), написане уважно звірте з надрукованим і помилки, якщо вони трапляться, виправте.
ІІІ. Дайте власний опис лексичного значення тих чотирьох неназваних слів.
2. Прочитайте вислови. З’ясуйте, які нюанси значення, які почуття передають слова, про які тут іде мова.
1. Вона раптом грайливо мені рукою на прощання, па-па, та й подріботіла тротуаром така самовпевнена, владна, цілісна. Господи, таж “па-па” кажуть близькій людині… (С.Процюк). 2. А по суспільстві розповзається бізнес — слово, жирне, наче нафтова пляма (П.Вольвач). 3. Пригадую, коли в Спілці письменників дискутувалася назва самого політичного об’єднання — чи це має бути “Фронт” або “Рух”, — я обстоював назву “Рух”. Чому? Бо у слові “фронт” завжди вчувається конфронтація. А нам треба було найширшого залучення тих, хто тоді щиро вболівав за нашу перспективу… (П.Мовчан).
3. Визначте різницю в значенні виділених слів. Чи можна їх сплутувати, чи не зміниться від цього зміст висловлювань?
1. Треба його [народ] бачити всюди: серед села, серед поля, у його праці тяжкій, забавках веселих, у його стосунках між собою, в його сім’ї (Панас Мирний). 2. Племінник не дуже любив свого дядю, але мусив підтримувати тісні родинні взаємини (О.Іваненко). 3. Міжнародні відносини на Близькому Сході поволі нормалізуються (З газети). 4. Співчутливе ставлення до неї невідомих їй людей особливо вразило Ольгу (А.Шиян). 5. Почалась якась складна гра з новими, несподіваними учасниками, які до хімії не мають ніякого відношення (Ю.Шовкопляс).
4. Прочитайте речення і спробуйте пояснити значення виділених слів — назв різних частин будівлі. За відповіддю наприкінці книжки перевірте, чи правильно ви розумієте їхнє значення.
1. Нимидора сіла на призьбі й заплакала, потім подумала, встала й пішла на причілок 2. Церква без бань, продовгаста, на фасаді підіймається дзвіничка оригінальної архітектури. 3. На хаті заблищали крокви і лати, наче сухі ребра. 4. Сволоки в низеньких кімнатках неначе понависали над головами гостей (З тв. І.Нечуя-Левицького). 5. Улас розшукав книжку в бур’яні і заховав за бантиною. 6. Підвішена під стелею лампа сполохано блимає (З тв. Григорія Тютюнника). 7. З хати вже вирвані лутки дверей і вікон, і вона, біла, дивиться на світ проваленими страхітливими очима (О.Довженко).
5. Прочитайте загадки. Проаналізуйте, як у них описано лексичне значення слів.
І. 1. Нашу стелю у червінці мати вбрала, ні одна ще їх дитина не дістала (Небо і зорі). 2. Без рук, без ніг, тільки з рогами, а ходить попід небесами (Місяць). 3. Стоїть дерево серед села, а в кожній хатці по гіллячці (Сонце і промені). 4. Довго нема мене — в’яне все, а як пройду — знов оживе (Дощ). 5. Через гору дорога, а кінців її знайти не можна; світ її видить, а піти нею не піде (Веселка).
ІІ. Без загадок мова прісна, як борщ без солі, то я завжди присолюю свою мову. Моя жінка Мартоха спершу страх як дратувалась, коли я затівав із нею таку балачку.
— Корова без ніг, без тіла скирту соломи з’їла.
— Яка корова? — не тямить.
— Сама товста, рука тепла, а рот червоний.
— Хто такий? — супить брови.
— І не кінь, і не пес, їсть дрова, як овес.
— Білим світом заклинаю, Хомо, скажи, що в тебе на мислі.
— Про піч кажу тобі, Мартохо, вже паливо вигоріло, треба трохи полінячок підкласти. Завжди їсть, а ніколи сита не буває (Є.Гуцало).
6. Слова запишіть у три колонки: 1) повнозначні; 2) вказівні; 3) службові.
Обрій, усе, думати, аби, без, удень, льон, алло!, із, однак, рясний, вона, тільки, два, скоро, але, навіть, зелений, той.
Ключ. З других букв виписаних слів прочитаєте початок вислову Демосфена, який закінчується словами: “.. нікчемне й пусте”.
Лексикологія — наука про лексику (словниковий склад нашої мови). Лексика сучасної української літературної мови з погляду стилістичної диференціації поділяється на стилістично нейтральну (міжстильову), що вживається в усіх стилях мови та стилістично забарвлену, що співвідноситься з одним чи з кількома (але не з усіма) функціональними стилями. Уживаючись у переносному значенні, нейтральні слова набувають додаткових емоційно-експресивних відтінків (переважно — художній та публіцистичний стилі). Особливу групу лексики становлять слова вузького стилістичного призначення: терміни, професіоналізми, жаргонізми, розмовна та просторічна лексика, застарілі слова, неологізми, зокрема поетичні.
Як елемент мовної системи слово пов'язане з іншими словами на рівні лексики, граматики, стилістики. Важливою лексичною характеристикою в цьому плані є сполучуваність слів, тобто здатність їх поєднуватися з іншими словами в процесі висловлення думки (За О. Пономарьовим).
Необхідні для повторення і вивчення поняття: лексичне значення слів, багатозначність, тропи, пряме (переносне значення слова; синоніми, антоніми, омоніми, пароніми, фразеологія, фразеологізми (та їх стилістичні можливості).
Тропи — слова, вжиті в переносному значенні для створення образності (передача загального поняття через конкретний словесний образ): порівняння, епітет, метафора, метонімія, синекдоха, персоніфікація, гіпербола, алегорія, літота, уособлення.
Стилістичні фігури (антитеза, оксиморон, парономазія, перифраза, евфемізм...), є також еліпсис, повтор, анафора, епіфора, тавтологія, ампліфікація, плеоназм і т. ін.
Лексико-стилістичні синоніми
Стилістична синонімія охоплює експресивно-смислові відтінки підвищеного значення — урочистість, повага, ввічливість та зниженого — зневага, презирство, а також функціонально-мовні синоніми.
Стилістичний ефект нерідко досягається шляхом вживання слів у непрямому значенні, на базі чого утворюються тропи — метафора, метонімія, синекдоха, оксюморон (зависла думка, дзвінка тиша).
► Виразно прочитайте речення. Визначте стилістичну роль переносного слововживання. Які тропи зустрілися в реченнях? Запишіть речення і поясніть розділові знаки.
- Ліс співа то грізно, то шовково, Як морська безсмертна глибина,— Не одно ж там розцвілося слово, Запалала пісня не одна (М. Рильський). 2. Він Глінку й Лисенка заграв і Гулака, І усміхнулись люди так гостинно (М. Рильський). 3. Ридма ридають хвилі, а морю пишуть ріки, що води їх сміються від сонця і вітрів (П. Тичина).
До поданих слів підберіть функціонально-мовні синоніми; вкажіть стиль. Складіть 3-4 речення і запишіть. Поясніть роль синонімів.
Зразок. Записувати — фіксувати (наук.)
Спілка, залишок, наказ, дія, відпускати (гроші), час, підрахунок, співець, вигадка, з’єднувати, вимова, співочий, обличчя.
► До поданих слів підберіть синоніми-перефрази офіційно-ділового стилю.
Рішити, телята, було, передплачено, нафта, комбайн.
► Прочитайте речення. Зверніть увагу, як М. Коцюбинський працював над словом, зокрема, підбираючи синоніми (у дужках подано перший варіант). Поясніть доцільність такої заміни. 1. По цій коротенькій прелюдії, виконаній з обох сторін однаковим тоном (одним голосом), знялася ціла буря голосів. 2. Вечір за вечором просиджували вони з Гафійкою у прибраній (чистій), немов на Великдень, хаті, в чистій одежі. 3. Тимчасом рій згадок викликав у пам’яті давно забуті обличчя й події, колись пережиті почуття (емоції). 4. Вона не мої’ла з певністю сказати, чи то був сон, чи привид (галюцинації). 5. При повній (абсолютній) тиші в повітрі, густий гай легко затримав зібране за день тепло.
► Перепишіть речення. Які тропи з стилістичною метою використані в них? Складіть схему останнього речення.
1. Вмирає все в житті, та не вмирає слово... Із небом розмовля, з землею гомонить (А. Малишко). 2. Думаю, що у сильних духом людей страждання повинні перековуватись у мужність. Читаю Лесю Українку. І якось глибше розумію її, ніж розумів до цього часу (С. Будний). 3. Слався ж вовіки на селах і в городах Бронзовим сяйвом у древнім гербі хліборобів — Найіменитіших аристократів труда (С. Олійник). 4. На білі озера цвіту Лебедем виплив світанок, Струшує з крил росу (Л. Клименко). 5. Де хвиля в берег б’є дзвінка, там, де Дніпро гримить і лине, уже поставила турбіни міцна робочого рука (В. Сосюра).
► Користуючись довідкою, до кожного з поданих прикметників підберіть по кілька синонімів і запишіть їх у вигляді синонімічних груп. Поясніть відтінки в їх значеннях, утворіть з кількома групами словосполучення.
1. Гарний. 2. Ненадійний. 3. Старий. 4. Гілястий. 5. Сумний. 6. Чудовий. 7. Товстий. 8. Старанний. 9. Змерзлий.
Довідка. Красивий. Крислатий. Давній. Дивний. Вродливий. Хиткий. Журливий. Чудесний. Хисткий. Жирний. Смутний. Прекрасний. Дорідний. Зажурений. Колишній. Непевний. Стародавній. Журний. Ретельний. Тучний. Задубілий.
Антоніми (гр. anti — проти і опута — ім'я) — це слова з протилежним значенням. Антоніми характеризуються не лише протилежністю своїх значень, а й певною спільністю, на основі якої й відбувається протиставлення, тобто ці слова позначають поняття однієї тематичної групи: любов — ненависть; тривога — спокій; злий — добрий.
За своїм значенням антоніми поділяються на кілька груп. Основні з них такі:
1. Антоніми, які позначають два діаметрально протилежні вияви певного поняття і при цьому не вичерпують усього його обсягу, залишаючи можливість існування проміжних ланок. Наприклад, антоніми холодний — гарячий позначають поняття температури, його протилежні вияви, але заперечення одного з цих слів не є ствердженням іншого, адже поняття температури включає ще такі проміжні ланки, як прохолодний, теплий. Ця група антонімів є найширшою.
2. Антоніми, значення яких вичерпує поняття, протилежні вияви якого вони позначають. Ці слова доповнюють одне одного і разом охоплюють увесь обсяг родового поняття. Сюди можна віднести такі антоніми, як живий — мертвий; чоловік — жінка, між якими не може бути жодних проміжних ланок.
3. Антоніми, які позначають різноспрямовані дії, оцінку ситуації з погляду протилежних суб'єктів дії, з різних точок часу і простору: продавати —купувати; переможець — переможений; уже —ще; попереду — позаду.
Основні значеннєві групи не охоплюють усіх антонімів, й існують, антонімічні зв'язки, які важко віднести до якоїсь із груп.
За структурою антоніми поділяються на різноко-реневі та однокореневі. Різнокореневими антонімами в сучасній українській мові є різні щодо походження слова: багатий — бідний, лівий — правий, початок — кінець, стояти — бігти. Сюди слід віднести й ті протилежні за значенням слова, які хоч і мають різні корені, але їх антонімічність підсилюється відповідними префіксами: відрікатися — признаватися, замерзати — розтавати, поглинати — віддавати.
Другим структурним різновидом антонімічних пар слід уважати однокореневі антоніми (їх ще називають граматичними, або афіксальними), у яких антонімічність виражається за допомогою приєднання до одного кореня або основи антонімічних префіксів чи суфіксів: плідний — безплідний; відчиняти — зачиняти; складений —розкладений.
Як і серед синонімів, серед антонімів відокремлюються постійні, які мають протилежні значення в будь-яких контекстах, та контекстуальні, які є протилежними лише в певному значенні й оточенні:
У приміщенні церкви відкрито вокзал:
Почекальні, лампади, ікони, кабіни.
...Туалети і фрески. Колишня зоря
Закотилась у тлін, як Марія у чорнім.
Ю. Андрухович
Явище антонімії використовується в мовленні у грі слів та каламбурах для створення антитези. Ось приклади антитези в поезії:
... Як пізно ми серця свої спинили!
... Як роз'єднали рано ми вуста!
Є. Плужник
Вбери пречисту сукню,
Розпукни в сто люстерок,
Аби я розгубився
Між сміхом і плачем.
В. Стус
► Перепишіть подані прислів’я та приказки. Знайдіть у них антоніми, поясніть їх стилістичне значення. До якої частини мови належать використані антоніми?
1. Молоде орля та вище старого літає.
2. Слова масні, а пироги пісні.
3. На чорній землі білий хліб родить.
4. Правда та кривда — як вогонь та вода.
5. Добре говорить, але зле робить.
6. Слухай тисячу разів, а говори один раз.
Крім однозвучних слів, що мають різне значення, тобто омонімів, у мові існують слова, близькі за звучанням, але різні за своїм значенням. Такі слова називаються паронімами. Наприклад: здравиця (заздравний тост) і здравниця (санаторій), ефектний (виразний) і ефективний (продуктивний).
Правильне слововживання паронімів забезпечує точність висловлювання.
► Розкрийте дужки, вибираючи потрібне слово. Свій вибір обґрунтуйте. Запишіть речення.
1. Продавець розповів про правила і умови (ефектного, ефективного) використання кухонного комбайна.
2. Ця земельна (дільниця, ділянка) була передана дитячому будинку.
3. Порядок утворення (виборного, виборчого) округу визначається законами про вибори до відповідних органів.
Тренувальні вправи
► За зразком доберіть і допишіть по 2-3 пари антонімів, які виражають такі поняття:
1. Простір: верх — низ, ...
2. Час: день — ніч, ...
3. Почуття: любов — ненависть, ...
4. Явища природи, стан: холодно — тепло, ...
5. Стан, діяльність людини.; працює — відпочиває, ...
6. Соціальні явища, становище людей: воля — рабство, ...
7. Назви творів, заголовки: «Війна і мир!» (Л. Толстой).
► Доберіть антоніми до іменників, прикметників, дієслів, прислівників. Складіть 4 речення (з антонімами із-кожної названої частини мови) і запишіть. Яке стилістичне забарвлення надають мовленню антоніми?
1. Сила, перемога, північ, початок, розвиток, прогрес.
2. Хоробрий, далекий, похмурий, дорогий, широкий.
3. Брати, говорити, купити, радіти, молодіти, світати.
4. Широко, сухо, зранку; корисно, ясно, там, туди, рано.
► Перепишіть речення. Підкресліть антоніми і визначте їх стилістичну роль. До яких частин мови вони відносяться?
1. Гнів і жаль, огонь і холод, несамовита радість і гірка туга разом охопила Петрове серце (Панас Мирний).
2. Одна гора високая, а другая низька... Одна мила далекая, а другая близька (Народна пісня).
3. Ні туди — ні сюди (Приказка).
4. Зерно і камінь, суша і вода достойні буть зображені в картині (А. Малишко).
5. Хто високо літає, той низько сідає (Народна творчість).
► Виразно прочитайте прислів’я, приказки, жарти. Визначте в них приховане протиставлення, що створює іронію. Запишіть (на вибір) 2 речення, визначте їх вид.
1. Хороший, як Микитина свита навиворіт.
2. Такий добрий, що в ложці води втопив би.
3. Казав сліпий: «Побачимо!»
4. Вона співає, як муха в глечику.
5. Жалів яструб курку, доки всю обскуб.
► Перекладіть українською мовою. Знайдіть антоніми, поясніть їх стилістичну функцію.
ЦВЕТУТ БЕРЕЗКИ
Когда старые березы цветут и золотистые сережки скрывают от нас наверху уже раскрытые маленькие Листи, внизу на молодих везде видишь ярко-зеленые листики величиной в дождевую каплю, но все-таки весь лес еще серый или шоколадный,— вот тогда встречается черемуха и поражает: до чего листья ее на сером кажутся большими и яркими (М. Пришвин).
► Поясніть значення поданих співзвучних слів — паронімів. Складіть із ними 3—4 речення. Запишіть.
Авторитарний - авторитетний, адресант — адресат, видатний — відомий, запитання — питання, збірна — збірник — зібрання.
► Пов’яжіть кожний прикметник із відповідним іменником, що в дужках. Як називаються близькі за звучанням, але різні за значенням слова?
1. Димовий, димний, димучий, димчастий (порох, труба, камінь, вулкан).
2. Водний, водянистий, водяний (чорнило, шлях, жук).
3. Діловий, діловитий (людина, розмова).
4. Особливий, особовий, особистий (присутність, займенник, випадок).
► Перекладіть українською мовою. Перевірте за словником правильність вибору вами паронімів.
Домашний адрес — Поздравительный адрес; военная кафедра — военный конфликт — воинские почести; дружеский визит — дружный коллектив; первоочередная задача — математические задачи; книжний магазин — книжные выражения; музыкальный слух — музыкальное училище — музыкальное общество.
Домашнє завдання
► Підберіть 5-6 прислів’їв і приказок, в яких би використовувались антоніми. Як це впливає на стилістичне забарвлення прислів’їв і приказок?
► Перепишіть речення, розкриваючи дужки. Поясніть особливості паронімів.
1. До (реєстру, регістру) словника не входять стилістично замінені слова.
2. Номер, ім’я і тоннажність траулера занесені до більшості (реєстрів, регістрів) світу.
3. Встановлення газових лічильників стимулює (економічне, економне) витрачання газу.
4. Міжнародне право є незмінним інструментом організацій міжнародних економічних (відношень, стосунків).
5. Працівникові, який дістав виробничу травму, встановлено 45 % втрати (професіональної, професійної) працездатності.
Фразеологізм (гр. phrasis — вислів, зворот; logos — поняття, вчення — особлива одиниця мови, що складається з двох або більшої кількості слів і характеризується відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю лексичного складу та граматичної будови.
За способом з’єднання слів (компонентів) фразеологізми поділяються на фразеологічні зрощення (ідіоми), значення яких не випливає із значення складників (розбити глек, пекти раків) і фразеологічні звороти, слова в яких певною мірою зберігають свою смислову і граматичну самостійність (сім п’ятниць на тиждень, танцювати під чужу дудку) і ін.
Окрему групу фразеологізмів складають прислів’я, приказки, крилаті вислови, афоризми.
Групуються фразеологізми і за походженням, а саме: на основі фольклору (промовка про вовка), професіоналізмів (грати першу скрипку),іншомовних запозичень ( дивитись крізь пальці, апетит приходить під час їди, вавилонське стовпотворіння), різних стилів (надати слово, на точці замерзання) і ін.
Фразеологізмам властиві такі виразові якості, як образність, емоційність, оцінність, експресивність. Образність становить їхню естетичну цінність.
► Випишіть в один стовпчик фразеологічні зрощення, в інший — фразеологічні звороти. Поясніть їх значення.
Розбити глек, прикусити язика, дивитися вовком, от тобі й на!, задерти ніс, бути ца сьомому небі, і вухом не веде, не нюхати пороху, благословлятися на світ, і слів нема, голова кругом ходить.
► Перепишіть. У дужках напишіть походження фразеологізмів, розкрийте їх зміст.
Зразок. Відкрити збори (офіційно-діловий), під кутом зору (науковий), діяти тихою сапою (професіоналізм).
Загострити питання; говорити ні те ні се; надати слово; вимушена посада; з’явитись на арені; як з гуся вода; берегти, як зіницю ока; дамоклів меч; по перше число.
Тренувальпі вправи
► Поясніть значення таких фразеологічних виразів. З 3-4 із них складіть речення і запишіть. Підкресліть усі члени речення. Яким, членом речення є фразеологічний зворот у кожному із них? П’ятами накивати. Викинути колінце. Крізь зуби. Замилювати очі. Вилами по воді писано. Ні риба ні м’ясо. Витрішки купувати. Бити байдики. Товкти воду в ступі. Кінці в воду. Води багато утекло.
► Запишіть фразеологізми з українськими відповідниками. Скориставшись довідкою, поясніть їх значення.
Зразок. Совершить покушение вчинити (зробити) замах. Сломя голову. И след простыл. Переменить гнев на милость. Смех да и только. Ни пава ни ворона. Стереть в порошок. Было да сплыло.
Довідка. Стрімголов. Змінити гнів на ласку. Сміх та й годі. І сліду не лишилось. Ні пава ні ґава. На порох стерти. Було та за водою пішло (або було та загуло).
► Запам’ятайте значення і походження наведених фразеологізмів. З 3-4 із них складіть речення і запишіть. Підкресліть усі фразеологізми як члени речення.
Гомеричний сміх — невтримний, громоподібний, подібних до сміху старогрецьких богів, описаного Гомером в його «Іліаді» й «Одісеї».
Лебедина пісня — останній прояв якої-небудь діяльності (від повір’я, що ніби лебідь співає один раз у житті — перед смертю).
Проходить червоною ниткою — про яку-небудь думку, ідею, що чітко виділяється, панує (в англійському флоті, щоб запобігти крадіжкам, в середині канатів впліталась червона нитка).
Аріаднина нитка — дороговказівна нитка, спосіб вийти зі скрутного становища (за ім’ям Аріадни, яка згідно з грецьким міфом, дала Тезею клубок ниток і цим допомогла йому вийти з лабіринту).
Сізіфова праця — безкінечна і безплідна робота (по імені старогрецького міфічного царя Сізіфа, покараного за зневагу до богів тим, що повинен був викочувати на гору великий камінь, який зараз же скочувався вниз).
► Виразно прочитайте речення. Визначте в них фразеологізми і поясніть їх стилістичну роль. Запишіть (на вибір) кілька речень.
1. Коні ставали диба і не хотіли іти (О. Кобилянська).
2. І гнало ним назад так, що він землі під ногами не чув від страху (О. Кобилянська).
3. І хто це тобі на нас намотав? І ти віриш? Намотав собі на ніс, що я з ним говорила (О. Кобилянська).
4. Вік прожити — не ниву пройти гомінливу. Ну, а ти вже із нами пройди тую ниву! (А. Малишко).
5. Удова, не плачте з туги, правди у сльозах нема (Д. Павличко).
► Перепишіть речення — крилаті вирази. Допишіть до них ще кілька прикладів.
1. Людина — це звучить гордо (М. Горький).
2. Бути або не бути (В. Шекепір).
3. Учітеся, брати мої, думайте, читайте (Т. Шевченко).
4. Послухали лисичку — і щуку кинули в річку (Л. Глібов).
Домашнє завдання
► Користуючись фразеологічним словником, доберіть по кілька фразеологізмів зі словами голова, серце, слово, око. Запишіть їх. Складіть з окремими із них (на вибір) 6-7 речень, запишіть, підкресліть усі члени речення.
Питання для самоконтролю
1. Що таке слово? Які функції воно виконує?
2. Які слова називаються однозначними, які — багатозначними?
3. Яке значення слова називається прямим, а яке - переносним?
4. Дати визначення метафори, метонімії, синекдохи.
5. Які слова називаються синонімами? Дайте визначення синонімічного ряду. На які групи і за якими ознаками поділяються синоніми? З якою метою вживаються у мовленні?
6. Які слова називаються антонімами? На якій основі будуються антонімічні відношення? Чим зумовлене вживання антонімів?
7. Які слова називаються омонімами? У чому полягає відмінність між омонімами і багатозначними словами? На які групи поділяються омоніми? Чим відрізняються від омонімів пароніми?
8. Що таке фразеологізми? Наведіть приклади.
9. Які ознаки властиві фразеологізмам?
10. Назвіть джерела виникнення фразеологізмів.
11.Чим відрізняються фразеологізми від слів, словосполучень, речень?
12.На які групи поділяються фразеологізми за семантичною злитістю компонентів? Назвіть їх ознаки.
| 
