[Переглянути та завантажити повну версію матеріалу (32,0 Кb) ]

Орфограма:  не з іменником, прикметником,

 прислівником

Вправа 1. З-поміж поданих слів виписати ті, які без не не вживаються. Розібрати ці слова за будовою.

Необхідність, нещодавно, неуважність, ненадовго, неписьменний, ненапад, нетерплячка, нехотя, незлостивий, нелад, немічний, незмірний, неповноцінний, невтомно, непоборний,  непрацездатний, незабаром,  несмачний, нез’ясовний, нестача.

Вправа 2. Переписати,  вставляючи пропущені букви та  знімаючи риску.

І. Я до не/стями люблю Україну, вишивку гарну, ч..рвону калину. (Я.Ковальова.) Я глибоко в душі  любов таю й не/нав..сть. (П.Куліш.) Сміло рвіть кайдани, бо рожевий ранок не/забаром  встане. (Олександр Олесь.) Ні, мамо, не можн.. не/люба любить. (Є.Гребінка.) Мене, як не/мовлятко, спов..ває і тісно в’яже музика сумна. (Д.Павличко.) Художник має бути не/вм..рущим. (В.Сторожук.) Як із кам..ню, із криці, не/похитно я стою. (Олександр Олесь.) Нам був не/нависний злодійс..кий лад. (М.Тарновський.) Спогади докучливі, як не/жить. (В.Симоненко.) Три бабусі, три скіфські не/зграби пр..забуті на грішній з..млі. (В.Черепков.) Не/квапом, як валка чумац..ка, плуганит..ся вечір. (Є.Гуцало.) Пан коня під боки, кінь мов не/нароком побіг та й спіткнувсь об п..ньок. (М.Костомаров.)

ІІ. Б’ється серце моє, щоб твою пробудити не/чутність. (Б.Олександрів.) Аби не мова, в тиші розуму спав би я прав..дним не/мовлям. (М.Самійленко.) Не/забаром забл..щало вогн..ще біля кур..ня, зах..тався казан на триніжку. (Панас Мирний.) Не/вдовзі в гл..бині поля забл..скотів вогник трактора. (О.Гончар.) Ждуть нас тучі не/минучі, не/пр..вітний  жде нас час. (Д.Загул.)  І вечір угорі не/дбало ро..кида блакитною рукою холодні янтарі. (В.Сосюра.)  За яхтою моєю у морях г..нялись не/нажерливі акули. (Д.Луценко.) Не/дуга брала по краплині силу, очей  тушила не/вгасимий жар. (А.Малишко.) Лише чіпкохвостий не/здара чіпляєт..ся за кожну владу і висить вниз головою, як мавпа руда сапажу. (Л.Костенко.) Пер..горю, пер..болю, усі не/дуги пер..силю. (П.Перебийніс.)

ІІІ. О краю мій! Топтав тебе ногою не/ситий не/люд, та не затоптав. Не пл..ти для мене золотого не/вода. У нас до праці не/насить, і праця кличе нас, як мати орати, сіяти, косить, т..сать, копати, будувати! Усміхнулось не/мовлятко, д..тинятко, пташ..нятко.

З творів  М.Рильського.

ІV. Працьовитому легко річку пер..йти, а не/робі  важко й на той бік под..витися.  Не/вдаха більше вірить, ніж пер..віряє. Злодій не ро..багатіє, не/нажера не ро..жиріє. Не/діля – вимушене бе..ділля. Краще полин їсти, як з не/любом за стіл сісти. Нап..ред не/вода риби не лови. Учений іде, а не/ук слідом бр..де. Охайний не/чупарі не до пари. Хто в п’ятницю скаче, той в не/ділю плаче. Не/тямі руки не туди пр..шиті. До роботи не/дужа, а до танцю, як ружа. Що мені, молодому та не/жонатому! До не/роби в..рвечкою хвороби. Ми в..ликим урожаєм усіх не/другів лякаєм. Хто не/вчасно  сіно косить, той у стріхи корму просить.

Народна  творчість.

Вправа 3. Переписати, до виділених слів з не добираючи синоніми й записуючи їх у дужках.

Зразок. Навіщо скаржитись, коли твоє нещастя (горе) вже позаду. (Д.Павличко.)

І. Талант – це сплав недолі (?) і свободи. (В.Гей.) Навіть співи звучали і щиро, й нещиро... (?) І хотів я розбить, розтрощить свою ліру. (В.Сосюра.) Затужилося так в несвободі (?). (В.Гужва.) А десь на дні душі ворушиться неспокій (?). (В.Раєвський.) Я трохи звір. Я не люблю неволі (?). Я вирвуся, хоч лапу відгризу. (Л.Костенко.) І якусь невідому (?) зажуру навіває та пісня мені. (В.Симоненко.) Я радуюсь всьому, що йде у світ стезею Прометея в одвічному натхнені й непокорі (?). (Г.Коваль.) Світ визнає тільки  сильних, вправних, непоступливих (?) і самокритичних. (Р.Доценко.) З видимого пізнавай невидиме (?). (Г.Сковорода.) Траплялося, сховавшись у собі, сюди вкрадався і одвертий недруг (?). (Б.Олійник.) Душе! Обридлива яка ти і непримирлива (?) яка! (Є.Плужник.) Як же недобрим (?) бути, коли небо таке голубе! (В.Свідзинський.) Велике добро дітям стара, добра, нелайлива  (?) мати в хаті! (І.Нечуй-Левицький.)

ІІ. Як нерозумно (?) випрошувати те, чого можеш сам досягти! (Г.Сковорода.) Приємно перестать із недругом (?) сваритись, а й надто, як шкода із ним сам на сам битись. (П.Куліш.) Недалеко (?) вже нам до Європи, це Європі далеко до нас. (В.Мордань.)  Я світ обійшов, я своїми руками  неправду (?) боров, на двобої йдучи. (Яр Славутич.) Геніїв між нами небагато (?), то чому б не поклонятись їм? (В.Симоненко.) Як ніч, нахмурився Перун, його обурив сон недобрий (?). (О.Стефанович.) Ой, верба моя кучерява! Ти невірная (?), неласкавая (?). (В.Сосюра.) І вірите, що в гущі лісовій сім’я дерев нелісових (?) ростиме. (М.Рильський.) Душа вже озивається нечасто (?), дрімає в ній мелодія жива. (П.Перебийніс.) Час у непам’ять (?) скрапує сповільна. (Н.Диб’як.) Відшуміли віхоли недолі (?). (Г.Коваль.) У покорі твоїй десь на дні залягла непокора. (?) (Б.Олександрів.) Вечір м’яко й нечутно  (?) вимикає опуклу люстру сонця. (Б.Олійник.) Подаруй душі горіння і гарячих уст неспокій. (?) (Г.Коваль.) Маю річ я до вас нехитру.  (?) (В.Симоненко.) Він чисто чистив свояків до нитки метким хапком нечистої  (?) руки. (Б.Олійник.) І нелюдська (?) атака знову прорвала замкнену підкову. (М.Стельмах.) Недовго (?) буде та зима, що почалася в квітні. (Д.Павличко.)

ІІІ.  І золота клітка для пташки – неволя (?). Усякому своє нещастя (?). Вовк без хвоста – штука непроста. (?)  З малої іскри часто буває немалий (?) вогонь. Солома біля вогню лежатиме  недовго (?). Вмить нічого не буває, все нелегкої (?) праці чекає. Нерівною (?) дорогою йдучи, попереду мало побачиш. Де контролерів багато, там  нечасто (?) буває свято. Недобрий (?) шлях веде в злий край.

Народна творчість.

Вправа 4.  Записати речення, знімаючи риски. Позначити в словах орфограму “не з іменником, прикметником,  прислівником”

І. У хащах не/знищенних дух прабатьків моїх в древлянських спить лісах. (Ю.Каплан.) Вже там цвіли і квіти не/зліченні. (Л.Костенко.)  Гуляють квіти в не/скінченну гру. (М.Доленго.) Ліси мої, гаї мої священні! Пребудьте нам вовіки не/знищенні! (Л.Костенко.)  “Не/зрівнянна дівчино! - думав він. – Чого б не дав я, щоб дізнатися, що в тебе на душі”. (П.Куліш.) Краса, не/сказанна краса! Вогонь очей! Змія-коса! (Олександр Олесь.) Співучі обриси роденівської музи, не/доторканна мармурова плоть, той вигин рук, важкий туман волосся, тонке одухотворене лице. (Л.Костенко.) Що  більше я про те думала, то сильніше мене туга  не/сказанна діймала. А як наставав мій час, якась не/збагненна сила полонила мене і тягла наперекір моїй волі. (О.Сомів.) Сміється  з мене жах, глузує не/вблаганний з думок сполоханих моїх. (Олександр Олесь.) Безодня мозку – як світів безодня, не/досягненна таїна без  меж. (М.Бажан.)

ІІ. Дивна й не/сказанна ніч у Воронежі. (П.Куліш.) Не/розпізнанне місто дороге... (В.Стус.) Не/зліченними вогниками освітлюють себе зсередини щільники багатоповерхових будинків. (О.Гончар.) Коли б не ти, оця зима мені була б, як не/скінченна оскліла вулиця. (В.Стус.) Яка не/доторканна ця пишнота. (В.Стус.) Не/збагненні щасливі хвилини. (Б.Дегтярьов.) А людські душі?  Усі диктатори світу стають безпорадними перед цією не/здоланною перепоною. Можна знищити людину,  але до її душі однаково не доберешся. (П.Загребельний.) Хай багаття вигорить геть на порох, д’горі зійде весь голубиний дух. Спогадає і нерозумний ворог, спогадає і не/збагненний друг. (В.Стус.) Не/оціненним внеском в утвердження українського класичного романсу є творчість Миколи Лисенка. (З журн.)

Вправа 5. Переписати, знімаючи риски та вставляючи, де потрібно, букви.

..Не хочу, щоб в землю ішли без сліда безімен..і, святі, не/зрівнян..о чудесні горді діти землі, вірні діти труда. (В.Симоненко.) Мене бе..глузда й не/скічен..о вбога лякала смерть. (Д.Павличко.) Але часом, буває, давні втрати і болі ріжуть душу с..лдатську не/вблаган..о, як леза. (Д.Луценко.) Як жити хочеться! Не/сказан..о, безмірно... (Олександр Олесь.) Так не/ждан..о за пл..чима затужилось мені небом, застогнало в..сотою під кр..лом. (Б.Олійник.) Замер..хтіло межи двох світів щось не/впізнан..о-знан..е. (В.Стус.) Дітвора не/сказан..о зраділа старій Пріс..ці. (Панас Мирний.) І ми в веснян..у душу проз..раєм, і так збагнен..о й не/збагнен..о нам. (Є.Гуцало.)

Вправа 6. Прочитати.  Обґрунтувати написання не зі словами.

Не праця дорога, а діло. Не голка шиє, а руки. Не клей тримає, а вміння. Не кінь тягне воза, а овес. Не море топить кораблі, а вітер. Не кожух гріє теслю, а сокира. Пишайся не бровами, а пирогами. Не силою роби, а розумом, не серцем,  а  звичаєм. Думки рухай не язиком, а вухами, очима та розумом. Дивись залізного кілка, а не срібного. Господарський хліб не білий, але ситний. Не товар платить, а час. Працюй плечима, а не очима. Люди, а не стіни тримають міста. Лис може втратити зуби, а не апетит. Не мовчанка буває нудна, а пуста балачка. Живи не минулим, а прийдешнім.

Народна творчість.

Вправа 7. Переписати, знімаючи риску. Позначити в словах орфограму “не з іменником, прикметником,  прислівником”.

І. Мені в житті до всього не байдуже. (В.Сосюра.) Я не схожий на суху пустелю. (А.Малишко.) Під радіолу танці не сумні. (А.Малишко.) Ця пісня моя не остання. Я серцем іще не затих. (В.Сосюра.) Нехай відомий я поет, але собі я не відомий. (В.Сосюра.) Доброму каменю пісок не страшний. Тому втома не відома, хто не працював. З одної печі та не однакові калачі. (Нар.творч.)

ІІ. А наша ж нація козача, а вдача наша – не ледача. (М.Луків.) Не потрібні людині крила, серце й розум потрібні їй! (В.Симоненко.) Мені осіння ніч короткою здається, безсоння  довге не страшне мені. (Леся Українка.) Не великомовна була  та Чайчиха, не  привітна. (Марко Вовчок.) А теплий вітер навіває мені якісь неясні сни. (В.Сосюра.) Великій бригаді трударі не раді. Переказами вовк не ситий. (Нар.творч.)

Вправа 8.  Переписати,  вставляючи пропущені букви. Пояснити написання не з прислівниками.

І. Не в..соко мудруй, але твердо д..ржись. (І.Франко.) Хоч було нам нелегко, та ми родились не пізно. (Г.Гордасевич.) Не ле..ко вгадує і око несліпе, чим вийдуть у ж..тті такі чи інші діти. (М.Рильський.) І тільки той прожив не марно,  хто злу ішов нап..рекір. (І.Муратов.) До г..рба і с..мволів Київської Русі Україна пов..рнулася не випадково. (Є.Сверстюк.) Не суворо на серці, не гнівно. (А.Малишко.) В..личезні ц..вілізації американських індіанців ро..вивалися цілком незалежно від усіх інших. (З підруч.) Відчахнута гілка вм..рає не зразу і навіть не зразу  жовтіє, в’ялиться. (П.Воронько.) В неділю вранці була тиха, ясна, не дуже г..ряча погода. (І.Нечуй-Левицький.) С..діть, мамо, ви біля вікна. Ви старенькі, не дуже бачите, а мені усюди видко. (Г.Квітка-Основ’яненко.) І Київ не відразу збудований. (Нар.творч.) Любила вона його, та якось чудно, не по-людськ.. . (Марко Вовчок.)

ІІ. Не тоді меча шукати, коли треба воювати.  Б..рись дружно, то буде не сутужно. Не треба дзеркало в..нити, коли пика п..гана. Вчитися ніколи не пізно. Не роби комусь, що тобі не мило. У вола язик довгий, та говорить не по-нашому.  Невесело в світі жити, як нема кого любити. Не завжди коту масниця.  Не можна лісові без вовка, а с..лу без л..хого чоловіка. Убраний не по-нашому: сам голий, а сорочка за пазухою. Не дуже крутись, бо буд..ш як в’юн у ополонці.

Народна творчість.

Вправа 9. Слова з префіксами  недо- та не- записати в дві колонки.

Недогляд, недоля, недогарок, недобрий, недосконалий. недопалок, недоконаний, недовгий, недооцінка, недорід, недовгочасний, недолік, недоук.

Вправа 10. Переписати, знімаючи риску. Як  розрізнити префікси не та недо?

І. До дуги й вудила не/достає  воза й кобили.  Не нагодуєш коня – не/доїдеш і до пня. Бережись хліба недо/печеного і лікаря недо/вченого. Краще не/досолити, ніж пересолити. Недо/года бабиній дівці. Не/доспи, не/доїж, а дитину потіш! Не/доглянеш оком – заплатиш боком.  Не/доженеш конем, що запізниш одним днем. Глухий що не/дочує, те вигадає. У  вправних хліборобів не буває не/дородів. Дуже гриміло, та дощу не/дочекалися. Пересів гірше не/досіву. Химині кури пішли в череду не/доєні. Не поможуть чари, як хто кому не/до/пари.

Народна творчість.

ІІ. Круши гниле і не/догниле! (М.Рильський.) За не/досяжною красою блукаю серцем скрізь. (Д.Загул.) Нам сонце таке не/доступне, і темрява всюди звиса. (М.Тарновський.) Тремтить не/доспіваний квітень у вогкій мережі гілок. (М.Доленго.) Не все те недійсне, що не/досяжне  дитячому розумові. (Г.Сковорода.) Черемош простягся в долині, як срібна нитка, і шум його сюди не/доходив. (М.Коцюбинський.) Біблійні гори зайжди не/досяжно високі й вічно манливі. (Є.Сверстюк.) Ну, що ж, хіба нам вічно гризти  не/догризки тих муз і грацій, що їх нам кидають продажні ті співці? Чи не пора шукать нам інших рацій? (М.Тарновський.) Не/доведи, щоб розум задрімав, не доведи, щоб серце охололо. (К.Басистий.) І вже тонкі морозу візерунки неначе не/довишитий рушник. (Л.Косановська.) Наче хвилі, мене заливають не/доспівані співи мої. (Олександр Олесь.) Молоді не чули того гомону та й не/дослухалися. (Панас Мирний.) Мої слова од болю не/доріки. (Л.Костенко.) Печаль виховує мене, не/дорікає, не кляне. (Д.Павличко.) Павло Тичина вростав в епоху не/добачання, не/дочування, не/дорозумного вислухання і панічної готовності схвалення. (Є.Сверстюк.) І той ніколи не/ доскочить слави, хто задля нех на землі живе. (В.Симоненко.) Стане зовсім ручним не/досяжний синій птах. (Т.Костецька.) Над лугами вітер мрії не/домріяв. (В.Сосюра.)

Орфограма: не з дієсловом

Вправа 11. Прочитати, обґрунтувати написання не з дієсловами.

  І. Ненавиджу душі дволичні. (П.Тичина.) Незчулися, як і зима минула. (Панас Мирний.) Як тебе немає поруч, веселіш тоді мені. (В.Симоненко.) Олександра так занепала здоров’ям, що  й робити нездужає. (Марко Вовчок.) Оксана так і зомліла, і незчулася, як і впала на землю. (Г.Квітка-Основ’яненко.)

  ІІ.  Люби життя, але умій при цьому ти ненавидіть всяку цвіль і гнидь. (Л.Забашта.) Я не можу мовчати, бо радості тісно. (В.Симоненко.) І ти незчуєшся, як тучі  проллються  громом і вином. (М.Стельмах.) Каже бабі впертий дід: “З’їв сніданок, з’їв обід і нестямивсь, як допіру з’їв добрячий півечірок”. (Є.Гуцало.)

Вправа 12. Записати, вставляючи пропущені букви та  знімаючи  риску.

І. Лиш ти не/погасай, мій пром..ню єдиний! (В.Сосюра.) Не/навиджу п..ревертнів. Це кодло, мабу..ь, не/менш, ніж вороги, нашкодило. (Л.Костенко.) Ні, сон..ий спокій нам зовсім не/снит..ся, ні, нас не/вабить ніжна тишина! Пр..йдешнє осяває наші лиця, не/спокій творчий з вічністю єдна. (В.Симоненко.) Не/зчуєшся, як змайне ніч, відпл..ве зорями, відб..гряніє загравами над Дніпром. (О.Гончар.) Щось, здаєт..ся мені, ви ніби не/здужа..те? (М.Стельмах.) Вона справді не/дугувала. (Панас Мирний.)

ІІ. Не/поп..редить ч..твер сер..ду. З ворожди добра не/жди. Добрій пораді ціни не/має. Гл..бока вода не/каламутит..ся. Мудрої людини не/зв..рнеш зі ст..жини. Не/має науки без муки. Не/подума..ш, то й кілочка не/затеш..ш. Не/ма з..рна без полови. За планом посіяно, а в полі й  не/орано. Не/ма такого пня, щоб об нього не/почухалась св..ня.

Народна творчість.

Вправа 13. Прочитати. Обгрунтувати написання не з дієприкметниками.

І. Я вперше промовлю колись не промовлене слово. (Б.Олійник.) В моєму серці стільки ще пісень,  ще стільки слів несказаних у серці. (В.Сосюра.) Так звідки ж воно, оце слово, ніколи, здається, не чуте? (П.Перебийніс.) Десь ключ птахів небачених летить, а сутінь гасне. (М.Зеров.) Від ще не визнаної слави п’яніє голова. (Л.Тендюк.) Пролітають хвилини й години, дні і роки в несходжену путь. (В.Сосюра.)

ІІ. Яка диковина, що собака не кована. Де хата не метена, там і дівка не плетена. Він не тільки не молочений, а й на тік не волочений. Не хвали кашу, коли просо не посіяне. Неспіймана рибина зайжди здається найбільшою. Незв’язаний сніп – солома. Незваному гостю місце за дверима. З невпольованого лиса кожуха не шиють. Дівчина – мов нерозрізана диня. Ні меж, ні краю незібраному врожаю. Немазаний віз скрипить,  а мазаний сам біжить.

Народна творчість.

Вправа 14.  Переписати, вставляючи  пропущені букви та знімаючи риску.

Світ здається  чарівною  ка..кою, не/ро...гаданим  плет..вом мрій. (В.Симоненко.) Для кохання закони не/писані, для кохання закони всі бісові. Від порога д..тинства до вирію у кохання дороги не/міряні. (Ю.Рибчинський.) М..нають дні, і почесті, і слава, спада кохання не/ро..квітлий  цвіт. (Б.Олійник.) Я вчився  вкупі сповідати “наше” – вогонь не/ро..межованих ст..пів. (Б.Олійник.)

Вправа 15.  Переписати, знімаючи риску.

І. У польоти, ніким не/бачені, я спрямовую кораблі. (Є.Будницька.) Там край лежить не/міряний, не/знаний, земля народів інших і племен. (Л.Костенко.)  І регоче й гримить голубим океаном  не/розтрачена радість моя. (В.Симоненко.) Хай падають із неба зорі, немов не/зібране зерно. (М.Стельмах.) Маленький сірий птах, маліший од сльозини, ти вічно прилітай з не/збагнених верхів. (Б.Олійник.) Чи, може, молодість  то плине в ніким  не/змірені долини? (М.Стельмах.) А між дерев – самотні перехожі, немовби не/записані думки. (Л.Косановська.)  Від ще не/визнаної слави п’яніє голова. (Л.Тендюк.) Не/сполоханий спокій над Києвом сонним дріма. (Д.Луценко.)

ІІ. І довгий рік чекають марно рядки не/читаних книжок. (Є.Будницька.) Я вперше промовлю колись не/промовлене слово. (Б.Олійник.) Ще в руці у мене зброя не/поламана зосталась. (Леся Українка.) Ходить рідна мелодія, з юності знана мені, пахне хлібом, і медом, і сном, не/забутим донині. (А.Малишко.) Глянув у синій, не/торканий став. (Б.Олійник.) Мені незатишно сьогодні, як на не/топленій печі. (О.Довгий.) Я всього, що в світі є не/проханим, до свого обійстя не пущу. (Б.Списаренко.)

Вправа 16.  Переписати,  вставляючи пропущені букви та  знімаючи риску.

Не/подумавш.. , не поч..най. Не/почавш.. , думай, а почавш.. , роби. Не/нагнувш..сь до з..млі, печ..рицю не вирв..ш. Толковий і не/маюч.. пр..дбає, а дурний і маюч.. промотає. Не/зробивш.. обруча, за діжку не/б..рися. Нічого не/робляч.., вч..мося дурощів. Не/давш.. оброку, не/бий коня по боку. Не/б..рись об’їжджати коня, не/знаюч.. його повадок. Не/пізнавш.. отрути бджоли, не/скушту..ш і меду. Не/хвали каші, не/посіявш.. проса. Не/пр..ціливш..сь, не/влуч..ш. Не/домовившись на бер..зі, не/вирушай за ріку. Свиня не/з’їсть, не/покачавш... Хто їсть без міри, помре, не/хворіюч... Краще зрозуміти, не/побачивш.., ніж побачити і не/збагнути.

Народна творчість.

Вправа 17. Розкрити значення фразеологізмів, при потребі скориставшись словником. З’ясувати походження фразеологізмів. Пояснити написання не з різними частинами мови.

Неопалима купина. Нема пророка в своїй країні. Недремне (нездріманне) око. Хома невірний. Не осоромимо землі Руської!  Не мечіть бісеру перед свиньми. У нас нема зерна неправди за собою. Нічим обуть княжат недорослих.  Незлим тихим словом. Коні не винні. Недоросток.

Орфограма:  ні (ані)  з різними частинами мови

Вправа 19.  Переписати, вставляючи пропущені букви та знімаючи риску. Пояснити написання ні зі словами.

І. Величі справжній не треба сп..ратись на плечі ні/кчем. (В.Симоненко.) Угорі так яро сяють зорі, ні одна не криється за хмари. (Леся Українка.) Усякий клопіт голову морочить, а серце відпочить ні/як не хоче. (М.Рильський.) Немає у світі ні/правди, ні/волі, одне тільки серце зб..нтежене є. (М.Шевченко.) Хто хоче жить, ні/коли не помре. (В.Симоненко.)  Любов не має ні/кінця, ні/краю – не рвет..ся ні/на мить г..ряча нить. (П.Перебийніс.)  Як хочеш політиком бути, не треба ні/бачить, ні/чути. (Р.Бернс.) Ви б..гато знаєте, ні/вроку. (М.Рильський.) Отам лиш, де Господь тебе посіяв, ро..квітнуть  мусиш, більше  ані/де. (Л.Степовичка.)  Ні/що ні/коли не м..нає марно. (Б.Олійник.) Ні/де не видно було ні/ж..вої душі. (І.Нечуй-Левицький.) Парубок ні/з місця. (Панас Мирний.) Ані/жити немає, ні/вмерти, ані/вільно д..хнути нема! (В.Стус.)

ІІ. К..зак не боїться ні/тучі, ні/грому. За гроші не куп..ш ні/батька, ні/мат..рі, ні/родини. Мат..рі ні/купити, ні/заслужити. Ні/з..рнини на ст..блі,  ні/ст..блини на ст..рні. Голий ні/зливи, ні/дощу не боїться. Ні/кому не любо, якщо грубо. Риба без кісток не водит..ся ні/в/якій водиці. С..дить ні/в/сих, ні/в/тих, мов собака в човні. Ні/кчему шукай, де росте курай. Звітрена сіль не годит..ся ні/на/що. Зварили ні/що, то й з’їли без хліба.

Народна творчість.

Вправа 20. Подані фразеологізми увести до самостійно складених речень. Пояснити написання ні (ані) зі словами.

Ні одвіту ні привіту;  ні сном ні духом (не знати); ні пір’я ні луски (ні пуха ні пера); ні з губи мови ні з носа вітру; ні здумати, ні згадати, ні пером описати; ні чутки ні вістки (ні слуху ні духу).

Питання для самоконтролю

1. Як пишеться частка НЕ з іменниками, прикметниками?

2. Як пишеться частка НЕ з дієсловами?

3. Визначте особливості написання частки НІ.

4. З якими частинами мови й за якими правилами частка НЕ пишеться разом?

5. Сформулюйте правила, спільні для різних частин мови, за якими частка НЕ пишеться окремо.