СКЛАДНІ СЛОВА
ПРАВОПИС СКЛАДНИХ СЛІВ
Орфограма: букви о, е, є в складних словах
|
Якщо перша частина складного слова – прикметник твердої групи, сполучний звук завжди – [о]: чорногуз, важкоатлет.
Якщо першою частиною складного слова є приметник м’якої групи, перед буквою о пишеться м’який знак: давньоруський, синьоокий.
Примітка. Якщо першою частиною складних слів є прикметник вищого ступеня порівняння, сполучним голосним є [е]: вищезгаданий.
Якщо перша частина складного слова – іменник або займенник, сполучним звуком буває:
А) після твердого приголосного, зокрема шиплячого, звук [о]: пароплав, самоповага, пішохід, дощомір, грушовидний, свіжоспечений;
б) після м’якого приголосного (неподовженого), яким закінчується основа іменника м’якої групи, - [е]: землетрус, зорепад;
в) після [й], яким закінчується основа іменника м’якої групи, або м’якого подовженого приголосного першої частини вживається [e] (що відповідає або звукам [йе], або позначає м’якість попереднього приголосного та звук [е]): краєзнавство, життєпис.
|
Вправа 1. Виписати складні слова (у початковій формі), розібрати їх за будовою. Пояснити написання цих слів.
І. Шануй хлібороба: він усіх годує. У сінокіс сон тільки для ворон. Умілий косар і на крутосхилі добре косить. На одній сіножаті і віл напасеться, і бузько жаб наловить. І чортополох вологу любить. Де мир, там і лад, там у хаті благодать. З синьоокою одружиться – є на кого подивиться. Як у сім”ї лад, не потрібен зорепад. Кепсько вівцям, де вовк воєвода. Одним ударом віковічний дуб тільки вщипнеш. Коли дерево падає, лісорубів стає багато.
Народна творчість.
ІІ. Першими осередками науки в Київській Русі були монастирі, де створювались літописи. (З підруч.) Задумавсь я, як древньоруський витязь. (Є.Гуцало.) А гострозоре, мужнє покоління уже росте на молодій землі. (П.Филипович.) У гречкосіїв є веселі дні. (А.Малишко.) А скільки в цих дідів самоповаги! (М.Доленго.) Призначення хвилерізів – уповільнити переміщення піску хвилями і течіями. (З довідн.) Стоять дуби зелені, свіжолисті. (М.Рильський.) І тінь місяцехода вже зорям не чужа. (Л.Костенко.) Богдан ніде не бачив стільки соняшників і чорнобривців. (М.Стельмах.) Учені помітили, що перед землетрусом тварини починають непокоїтися. (З підруч.) Ось на одній нозі стоїть цибатий чорногуз. (Л.Тендюк.) Інформація – річ першорядної ваги. (З газ.)
ІІІ. І квітла, снила, парувала важка чорноземна рілля. (А.Малишко.) І краєвид околишній нехитрий п’є сонний плач дощової струни. (Г.Кочур.) І над усім – веселка тонкоброва шатром високим сяє здалека, де сіють хліб і зерну ставлять проби мислителі, звичайні хлібороби. (А.Малишко.) А щелепи землечерпалок вгризаються в верстви земні. (М.Бажан.) Насильницька колективізація сільського господарства підготувала умови для штучного голодомору 1932-1933 рр. (З підручн.) Стяг – давньоукраїнська назва військового прапора. (З довідн.) Не забуть скрипіння свіжоводої криниці. (М.Рильський.) Завжди є в самоствердженні потреба. (Є.Гуцало.) Першоосновою родоводу українського театру є народні обряди, ритуали, ігри. (З журн.) І забринять у небі вмитім ширококрилі журавлі. (А.Малишко.) Серед орлів є змієїди, які харчуються плазунами. (З довідн.)
Вправа 2. Переписати, вставляючи пропущені букви.
Велик..душний, гост..любний, благ..дійний, щир..сердий, вищ..зазначений, прав..захисник, стал..вар, во..начальник, довг..терпеливий, платіж..спроможний, мисл..формуючий, вищ..перелічений, наці..творчий, мил..сердний, червон..огненний, горобц..подібний, всюд..сущий, вс..сильний, мор..плавець, стал..вар, камен..різ, мигдал..подібний, сух..листий, сво..рідність, бо..запас, житт..пис, брон..машина.
Вправа 3. Уставивши пропущені букви, складні слова зі сполучними [о], [е] записати в дві колонки.
Вол?любний, дол?носний, вітр?захисний, вогн?пальний, перш?рядний, вищ?згаданий, ціл?спрямований, прац?здатний, насінн?сховище, вінц?носець, бур?лом, вогн?гасник, корен?плід, вод?свяття, рівн?правність, місяц?хід, хмар?сяг, гучн?мовець, хвил?різ, бетон?змішувач, пісн?творець, перш?відкривач, нижч?названий, вір?вчення, вантаж?відправник, мор?плавець, камен?різ, тисяч?літній, взаєм?залежність, коротк?шиїй.
Вправа 4. Переписати. від кожної пари слів у дужках утворюючи складне слово.
До хати увійшов високий (горбатий ніс) красень. До оселі заходить високий, (кривий ніс) чолов’яга і одразу розтягує в посмішці повні уста. На нього глянуло троє (милі губи) білявеньких дівчаток. Ось розхряпано проторохтів старенький віз, на ньому горбатився (сива борода) дід. Скільки є отих (сива голова), (теплі очі) дідуганів, що снують собі на пасіках, по садках чи на човниках по тиховодах і мають радість не тільки для себе, а й заносять її людям.
З творів М.Стельмаха.
Вправа 5. Прочитати. Які слова з поданих речень можна вважати авторськими неологізмами? Яким способом їх утворено? Пояснити написання цих слів.
Під небом оцим хмурочолим знов буду я ждати весни. Я люблю вечори синьоблузі і далекі вогні угорі. Садом сонцерадісним, як коханий край, ти цвіти, омріяна, і не одцвітай. А треба буть таким, як небо, як огнеокий буревій. Прийде критик якийсь пенсноокий, мою душу розкрає до дна.
З творів В.Сосюри.
Орфограма: написання разом та через дефіс
складних слів
|
Разом пишуться складні слова, якщо вони:
а) утворені поєднанням прикметникової та іменникової основ: чорнозем, суходіл, трудодень (але людино-день);
б) утворені від двох іменникових основ: лісостеп, носоріг;
в) утворені від двох або кількох основ, одна з яких – дієслівного походження: хлібороб, водоспад, пароплав;
г) утворені з двох основ, перша з яких – числівникового походження: п’ятитонка, семиструнний, дев’ятиповерховий;
г) першою частиною мають незмінні іншомовні слова або їх частини: авіа-, авто-, анти-, архі-, мікро-, біо-, електро-, псевдо- (із власними назвами – через дефіс: псевдо-Нерон), радіо-, теле-, фото-, контр-: радіоприймач, кінозірка, фотокореспондент.
Через дефіс пишуться:
а) поєднання слів, які означають одне поняття: хліб-сіль (їжа), батько-мати (батьки);
б) слова, які є поєднанням назв предмета і його ознаки: жар-птиця, стоп-кран;
в) повторення того самого слова, спільнокореневих слів або поєднання синонімів з метою підсилення його основного значення: думав-думав, думаю-гадаю, білий-білий, світлий-пресвітлий, тихо-тихо, тишком-нишком;
г) складні прізвища: Гулак-Артемовський, Миклухо-Маклай, а також поєднання прізвища та псевдоніма: Квітка-Основ’яненко, Нечуй-Левицький;
д) назви казкових персонажів: Іван-Побиван, Вовчик-Братик, Кабан-Іклан;
е) назви, утворені поєднанням незалежних слів: школа-інтернат, кімната-музей;
е) прикметники, що означають поєднання рівноправних понять: мовно-літературний, механіко-математичний, українсько-російський;
Примітка. Слова, що означають поєднання іменника та залежного від нього прикметника, пишуться разом: сільськогосподарський (від сільське господарство), народнопісенний (від народна пісня).
ж) складні сполучення, що називають рослини: сон-трава, розрив-трава, мати-й-мачуха.
Примітка. Назви – складні слова. утворені з дієслова наказового способу та іменника, пишуться разом: горицвіт, перекотиполе, пройдисвіт, здіймиголова.
|
Вправа 6. Переписати, знімаючи риску. Позначити в словах орфограму “написання разом та через дефіс складних слів”.
І. Жила в батька/матері, не знаючи горя ані лиха. (Марко Вовчок.) Наливайте мед/вино у кубки, сподівайтеся любого гостя. (Нар.творч.) “Хліб/сіль вам!” – сказав несподіваний гість. (Г.Данилевський.) Сієм/ засіваєм, щастя/долі бажаєм! (В.Гринько.) Украла Лисичка/Сестричка курочку та й біжить. (Нар.творч.) По селу скрип, луск, гвалт/лемент. (Панас Мирний.) Живу в якімсь чаду/тумані. (Олександр Олесь.) Чи маю я здійняти срібло/злото з своєї ліри і скувати рало? (Леся Українка.) Трави неодмінно збирати треба до схід/сонця, коли зілля ще все в росі. (О.Гончар.)
ІІ. Усякому назначена своя путь/дорога. (О.Афанасьєв-Чужбинський.) Добрий вечір, зелен гаю, будь, як батько/мати. (М.Стельмах.) Отак я на сім світі сам/один бідую. (О.Афанасьєв-Чужбинський.) У грудях серце з туги/жалю гине. (Леся Українка.) Не боюсь випробувань, іспитів, мук, я – заложник свободи/волі. (І.Світличний.) І добрі люди хлібом/сіллю зустрінуть радощі мої. (А.Малишко.) Хоч був В’юнець/Молодець болотний звірючка, а багно і йому наскучило. (Нар.творч.)
ІІІ. Вчитися уму/розуму. Ради Христа/Спаса. Хліб/сіль їж, а правду ріж. Працює через пень/колоду. Ліпше сяка/така пісенька, ніж плач. Дитина хоч кривенька, а батькові/матері рідненька.
Народна творчість.
Вправа 7. Прочитати. Пояснити написання виділених слів.
І. І місяць білий путь-дорогу світить. (М.Рильський.) Поле, бувало, квітне–одквітне, а понад нами небо блакитне. (А.Малишко.) Де, Дунаю-батьку, твої рідні діти, що розійшлись-розтеклися по білому світі? (П.Куліш.) Верхом шумів-гудів відвічний ліс, внизу була велична тайна скрита. (І.Франко.) Скрізь вітер нашумів, що дуб сякий-такий. (В.Симоненко.) Зійшов над нашою хатою місяць уповні, та червоний-червоний. (Марко Вовчок.) Червоно-червоно так стало. (Панас Мирний.) Зелена взимку журавлина червоноягідна. (М.Доленго.)
ІІ. Вуси-вусики у пшениці, стежка-стежечка, мов стріла. (В.Симоненко.) Тільки пригадала літа свої, коли росла-зростала. (М.Рильський.) І сни ті ввижаються чисті про літа, що, мов коні, промчали-протопали. (А.Малишко.) Усе б, мовляв, за танці віддала музикам, тільки б грали-вигравали! (М.Рильський.) Ой яке там щастя-доля, як в хаті неволя? (П.Куліш.) Ти з горами і зорями говориш. Вже можеш розмовляти сам-один. (І.Драч.) Сякі-такі вареники, а все ж кращі галушок. Тихий-тихий, а у вухо влізе. (Нар.творч.)
Вправа 8. Переписати, знімаючи риску та вставляючи пропущені букви.
А ти, думо, злинь/ро..лийся в..соко-ш..роко. Ой нема на рідний бер..г броду/пер..ходу. Бистра річка – ж..ття моє, ш..рока/гл..бока... Плавле/тоне на тій річці душа одинока. Хоть іскрами бл..щить-м..гоче крига, а теплої води з себе не пустить. З..мля – як море/ок..ан ш..рока, к..пить вона і рибою, і звіром, к..пить і грає силою/снагою, удачею, одвагою людською. Під сонцем степ, козацьке Дике поле, огнем пер..ливається/жахтить. Шукаю/п..таю з..леної рути, щоб тебе, мій рідний краю, навіки забути. Стою один сер..д німих волів/биків на давнім ревищі в..ликої пустелі. Ой хто пр..йде по родині плакати/р..дати, буде кобза йому грати, серце ро..важати. У нас також є вел..тні/т..тани.
З творів П.Куліша.
Вправа 9. Від кожної пари слів утворити складне слово. Утворені слова записати.
Школа та інтернат, бал і маскарад, садиба і музей, вагон і ресторан, диван і ліжко, купівля і продаж, фабрика й кухня, шеф і кухар, шафа і купе, автомобіль і цистерна, трактор і тягач, кав’ярня і бар, плащ і намет.
Вправа 10. Переписати, знімаючи риску.
Фото/модель, теле/шоу, диско/тека, авто/стоп, радіо/станція, мікро/процесор, вело/мото/спорт, радіо/телескоп, супер/авіа/лайнер, псевдо/вчення, псевдо/Мефістофель, псевдо/Мессія, псевдо/патріот.
Вправа 11. Знімаючи риску, слова, що пишуться разом і через дефіс, записати у дві колонки.
Загально/освітній, навчально/виховний, мовно/літературний, українсько/англійський, україно/мовний, французько/італійський, всесвітньо/історичний, широко/відомий, ліво/бережний, водо/очисний, важко/доступний, народно/визвольний, західно/європейський, глухо/німий, механіко/металургійний.
Вправа 12. Переписати, знімаючи риску та вставляючи пропущені літери.
І. Новітня пс..хологія мала б установити грань, де кінчається людина і поч..нається анти/людина – на теренах ро..бещеної душі. (Є.Сверстюк.) Д..вився Київ, гнівно/лиций Київ, як в полум’ї м..тався Бабин Яр. (М.Бажан.) Сільсько/господарські угіддя України займають понад сорок мільйонів г..ктарів. (З газ.) Була та перша кобза п’яти/струнна, і в руки брав її к..зак Мамай. (В.Сторожук.) Семен Гулак/Артемовський – автор першої нац..ональної опери “Запорожець за Дунаєм”. (З підручн.) 1904 року Микола Лисенко заснував у Києві першу музично/драмат..чну школу. (З підруч.) Спроектовані Авіаційним науково/технічним комплексом ім. О.К.Антонова літаки будуються не тільки на заводах України, а й у інших країнах. (З газ.) В усьому світі спож..вання електро/енергії невпин..о зростає. (З журн.) Синьо/зоре сх..ляється небо над плакучими вітами верб. (М.Гурець.) Мальви, обнизані ш..роко/п..люстковими квітками, здр..гаються. (Є.Гуцало.) Із школи йдуть по дощовім сліду десяти/класниці. (А.Малишко.) Та у вас дружба неро..лий/вода. (О.Гончар.) Електричок кіно/стрічки ген за гаєм м..готять. (А.Жикол.) Ро..краює небо навпіл блискавки фото/спалах. (І.Лобовик.) Дви..тять рої движких мікро/плеяд. (М.Бажан.) Та валить люд в спокусі теле/камер. (М.Шевченко.)
ІІ. Хортів на Хортиці нема, а дуб стоїть семи/віковий. (Б.Дегтярьов.) Н..суть бори/вітри вологу і відлигу. (А.Малишко.) Що, надієшся викосити аж два трудо/дні? (М.Стельмах.) Мчать хмарки, мов білі/білі птиці. І вона мене зустріла, наче птиця біло/крила. (В.Сосюра.) Стояла в сіл..ському поштовому відділенні молодиця, здавала посилку для сина, що працює на гірничо/збагачувальному комбінаті в Кр.вому Розі. (Є.Гуцало.) Оголеними нервами угадуєш словами нестачу мікро/вольта і зайвий мілі/грам. (Л.Костенко.) Фізик Марія Складовська/Кюрі - єдина жінка, що одержала дві Нобелівські премії. (З календ.) Мабуть, усяка науково/технічна р..волюція, крім лицьової сторони, має ще й зворотну. (Є.Гуцало.) Білий подих з..ми семи/струнним морозом січеться. (Є.Гуцало.) Все важче поглядом торкати кращі дні. Сміється в очі фото/картка на стіні. (П.Перебийніс.) І віт..р наді мною в сурми грав, здіймаючи вали дев’яти/бальні. (Д.Луценко.) І струнка струна радіо/грам, що з пташками у повітрі плине. (М.Рильський.) Р..вуть пароплави, гудуть паровози, і аеро/плани прокреслюють слід. (В.Стус.) Прокладають путь сувору молоді аеро/навти. (М.Рильський.)
Вправа 13. Переписати. Пояснити написання назв рослин. Дібрати й записати ще по три назви рослин, що є складними словами.
І. Я брала там євшану-зілля вволю. (Л.Забашта.) Коли задзвонить сон-трава в діброві, земля святкову одягне обнову. (М.Стельмах.) Запахтіла рута-м’ята, від порога лепеха. (М.Петренко.) Лілові хмари іван-чаю пливуть над прірвами у ніч. (Л.Костенко.) Як двоє любляться, а ждуть розлуки хоч би на часок, то одне одному дають на пам’ять незабудь-цвіток. (І.Франко.) Чи бачили ви квітку ломикамінь, що виросла на гострім шпилі гір? (Л.Забашта.) Уже погналось перекотиполе за літом – по гарячому сліду. (Л.Костенко.)
ІІ. Я сон-траву і лагідну фіалку вітав, як рідних посестер життя. (Д.Луценко.) Глянеш – незавидна травичка, а в ній сила, і ймення хтось дав їй цар-дуб або цар-трава. (О.Гончар.) А розмай-зілля чи ромен-зілля все одно мусить прийти чи обізватись у дівочих вечорах. (М.Стельмах.) Ой буланий, ой буланий, винеси на волю. І заснула Україна в перекотиполі. (Т.Мельничук.) Купала, мати-й-мачуха, білпух, лопух гірський, білокопитник, ранник уже зацвів! Струмить солодкий дух! Ми не зірвали переліт-траву, розрив-траву з тобою не зірвали, без ключ-трави на світі я живу... (Є.Гуцало.) Оглянув свій грунтець – немає кіп, лиш бугила, кукіль та куросліп. (Д.Паламарчук.)
ІІІ. Заквітли лапки звіробою. (А.Малишко.) Літописне євшан-зілля, навколо якого дослідники досі ламають списи, найпевніш було не чим іншим, як степовою мітличкою, котра має такий міцний, терпкуватий дух. (О.Гончар.) Зійдуть ломикаменем квіти. (Я.Лесів.) Самотність горицвітом процвіте. (Л.Забашта.) І скільки серць великих, благородних переросло у сон-траву, в катран? (П.Воронько.) Вже на нивах нічого тоді не було, тільки що покотиполе вітром несло. (А.Метлинський.) Трава андрієва, трава грудна, іван-трава є. (Є.Гуцало.)
ПРАВОПИС СЛІВ ІЗ ЧАСТИНАМИ ПІВ-, НАПІВ-
|
Через дефіс із частиною пів- пишуться власні назви: пів-Європи, пів-України, пів-Ялти.
Загальні назви з частинами пів-, напів- пишуться разом: півкраїни, півстолиці, півміста, півсерця. Якщо власні назви починаються з я, ю, є, ї, після частини пів- ставиться апостроф: пів’ягоди, пів’юрти, пів’їжака.
|
Вправа 14. Прочитати. Пояснити написання слів з пів-, напів-.
Зранку за діло – вже півділа. Всяке напівзнання – гірше невігластва. Знайко розуміє з півслова. Пів-Києва скаче, а пів-Києва плаче. Півпуда коропів цінніше за пуд сподівань. Вернутися з півдороги часом краще на ноги. Один син – не син, два сини – півсина, три сини – ото тільки син! З”їж півбіди та напийся води. Майно бідняка – півсіряка. Там публіка – сім душ на півбублика. В ледаря закон свій: півзміни сиди, а півзміни стій.
Народна творчість.
Вправа 15. Знімаючи риску, слова, що пишуться з пів-, напів- разом і окремо, записати в дві колонки.
Півапельсина, півогірка, півсела, пів-України, пів-Львова, півхліба, піввідра, напівсон, напівавтомат, півдюжини, пів’яблука, півзахисник, півпальто, півгривні, пів-Америки, пів-Димера, піврайцентра, пів-Семенівки, пів-Петра, пів-Ялти, пів-Австралії, пів’ящика, півстоліття, піввіку, пів-Ясенуватої, пів’ярма, піваркуша, півгодини, пів-Гданська, пів-Юрмали.
Вправа 16. Переписати, знімаючи риску та вставляючи пропущені букви. Позначити в словах орфограму “написання разом та через дефіс складних слів”.
І. А воля ж була – за пів/кроку, і доля нерабська, і слава. (Н.Поклад.) Як могло статися, що турки-османи завоювали колись пів/Азії і пів/Європи? (П.Загребельний.) В сльозах мої сестри і браття в кайданах, пів/краю в курганах. (Олександр Олесь.) Сп..нився я, закований у грім, застиг на пів/ж..тті, як на пів/слові. (Д.Павличко.) Забулися давно образи, суперечки, злиденні і напів/голодні дні. (В.Симоненко.) Напів/бажання на пів/ваганні втяте. (В.Стус.) Ніяк не знайдемо свойого гласу, та на пів/світу вистачить Тараса! (М.Шевченко.) О царство пів/серць, пів/надій, пів/причалів, пів/замірів царство, пів/змаг і пів/душ! (В.Стус.) Не дай же Бог в самотині старіти і квіт і світ цінити в пів/ціни. (А.Малишко.) Ж..ву. Звірію від помарок, як і пів/сотні літ назад. (Л.Костенко.) Хандра – напів/мертва й страшна половина живого чуття. (М.Бажан.) Чи на космічні сфери справді схожі пів/кулі ці, вражаюче малі? (М.Бажан.) Відцокотів я пів/Європи чавун..им цокотом коліс. (П.Перебийніс.) Кримський пів/острів без магнолії – це Київ без каштанів. (З журн.) В моїх повіках напів/сонних застигло сонце молоде. (Д.Павличко.) Напів/забуте знову мріє, як спалах милої руки. (М.Рильський.) Цих фото теж у мене ж з пів/дюжини. (Л.Костенко.) Зранку за діло – вже пів/діла. Пів/Києва плаче, а пів/Києва скаче.У пів/плеча робити – краще коня носити. Знайко розуміє з пів/слова. Розумний та в..селий товариш – пів/дороги. Пів/біди, коли людина відстала, дві біди, якщо з цього радіє. (Нар.творч.) Козу пів/бока луплену для сміху, для потіхи додому привезуть. (Олександр Олесь.)
ІІ. Я без тебе, моя матінко, і д..тя, і не д..тя, прож..ла в сирому затінку пів/життя. (І.Сеник.) Не відцурайся слова при столі, не пошкодуй пів/ночі на ро..мову. (А.Малишко.) Від учора вже... пів/віку одгуло! (Б.Олійник.) А гл..бока пів/ніч всі шляхи покрила. (Олександр Олесь.) Із наших снів, з напів/думок неясних вночі бл..снуло бе..ліч сонць пр..красних. (Олександр Олесь.) Ну, що ті гроші?! Дай мені коня! Пів/царства? Царство! Душу – за коня! (О.Орач.) Хоч ми не Пен..лопи, а своїх Одіс..еїв ч..каємо пів/віку т..рпеливо. (І.Сеник.) Обід готували на пів/сотні ротів. (І.Нечуй-Левицький.) “А ось ще осталось пів/бубл..чка!” Й по шматочку дітям ро..ділила. (Т.Шевченко.) Чорна хмара вкр..ває пів/неба з дніпрового краю. (А.Малишко.) Тут хмари бродять напів/колом. (А.Камінчук.) Ой нате вам, р..балочки, та пів/золотого, ви витягніть сина з моря а хоч неж..вого. (Нар.творч.) Знеможений Богдан, як у воду, опускався у вечорове малювання, у напів/прозору повінь. (М.Стельмах.) В..ликий к..тайський мур зведений з такої кількості каменю, глини і цегли, якої нині вистачило б на спорудження пів/мільйона д..сятиповерхових будинків. (З підручн.)
Вправа 17. Скориставшись за потреби словником, пояснити значення фразеологізмів. Обгрунтувати правопис виділених слів.
Півцарства за коня! Заводитись із півоберту. Не вартий і півкопійки. Півпальця здачі. Пускати голос на півмотузка1.
ПРАВОПИС СКЛАДНОСКОРОЧЕНИХ СЛІВ
|
Складноскорочені слова, утворені з початкових літер (абревіатури), записуються великими буквами: НЛО, ВНЗ.
Так само великими буквами записуються абревіатури, утворені від іншомовних словосполучень: НАТО, ЮНЕСКО.
Складноскорочені слова, утворені з частини слова й цілого слова або з частин двох слів, записуються малими буквами: спортзал, комбат, колгосп.
|
Вправа 18. З поданих речень виписати складноскорочені слова (в початковій формі), пояснити їх написання.
Я кланятись низько не мушу навіть могутньому Бушу. У мене розкута, вільна душа, від Росії не менша і не менша від США. (П.Осадчук.) Шевченку пам’ятник… А ось і ХДУ – “будиночок” чотириповерховий. (М.Доленго.) Борис Борисович пішов у військкомат першого ж дня і закінчив війну з медаллю “За відвагу”. (В.Гужва.) Бійці УПА за волю йшли на скін. (Б.Мацелюх.) Землянки, бої, медсанбати мені вже наснились не раз. (Д.Луценко.) У речмішку листи, листи потерті. (Г.Коваль.) Двічі ранений комзводу на холодному піску підіймає камінь в руки, до танкіста грима в люки: “Ти стріляй, - говорить, - прямо, там два “тигри” у ліску!” (А.Малишко.) Ходить воєнком молодий і радий. (В.Сосюра.) Кашовара ми звали харчонарком. (А.Малишко.) НП! Пропала людина! (О.Гончар.) І до сліз переживали дві русяві медсестри. (Д.Луценко.) Та комбат схилився на коні, а внизу Дніпро рокоче наш. (М.Стельмах.) Приходить він, бувало, у неділю до нас такий кумедний в уніформі, немов солдатик-лялька на вітрині. (М.Рильський.) Бігли у гадючих маскхалатах ті чорти по росах навпрошки. (П.Перебийніс.) ЮНЕСКО (UNESCO – United Nations Educational, Scientific and Cultyral Organisation) – міжнародна організація, спеціалізована установа ООН з питань освіти, науки і культури, створена 1946 року. (З енцикл.) Має вона певне уявлення й про ЮНІСЕФ (Міжнародний фонд допомоги дітям), якому віддає невсипущу енергію. (О.Гончар.)
Вправа 19. Переписати, знімаючи риску та вставляючи пропущені букви.
Не повернуться ніколи парт/бюро і протоколи. (В.Мордань.) Ми рай будували, а побудували рай/коми, але це на заході вже не цікаво нікому. (Ю.Рибчинський.) Повік не відлунять конференц/зали, що у них думали, що де сказали. (М.Самійленко.) Шканд..бає гарба по бруківці рай/центру. (Б.Олійник.) КамАз із двома пр..чепами нет..рпляче пострілював могутнім д..зелем. (П.Загребельний.) Маленька, гарненька, у місті дзвінкому лікарні об’їде на ГАЗі швидкому, опівдні у спеку загляне в аптеку. (П.Воронько.) Чер..з пару годин на поле пр..їхав заступник голови рай/виконкому Іван Васильович Марущак. (М.Стельмах.) Іще в однім пр..знатися я радий: господар наш був голова сіль/ради. (М.Рильський.) Голова кол/госпу? Йому аби сіль/госп/техніка, добр..ва, будівельні матеріали, племін..а худоба і розумні плани поставок. (П.Загребельний.) Ро..пашілий зав/уч стояв серед шкільного подвір’я. Першим він побачив довгообразого, завжди заклопотаного зав/госпа Сергія Білоконя, який мав харчову базу, та не мав харчів. (М.Стельмах.) Бензо/колонки, вставши на обочі, електросяйвом світять переліг. (А.Малишко.) Темні плями біографії не подужає хім/чистка. (В.Гужва.) Неначе трієри, кібер/машини були забиті формулами вщерть. (Б.Олійник.) Від танц/майданчиків і радіол, асфальтової задухи й заводських димів тікають до музики жаб, до плюскотіння води й комариного дзвону. (О.Гончар.) Не шукай для душі уні/форми, світ у серце сповна пер..лий. (П.Перебийніс.) У тиші, настояній духом гр..чаним, напахченій визрілим чаром городнім, сиджу перед дідом на лекції незвичайній у відчиненому лік/непі природи. (П.Перебийніс.)
Вправа 20. Записати, пояснити значення кожного із складноскорочених слів.
Дипкур’єр, замполіт, драмгурток, інформпростір, виконроб, кербуд, нардеп, власкор, сількор, спортбаза, фізорг, оргкомітет, міськрада, профспілка, облдержадміністрація, держателерадіокомпанія, педінститут, медуніверситет, Нацбанк, Держбюджет, Інтерпол, Літфонд, самвидав, МАГАТЕ, НАН України, УАПЦ, КНУ імені Т.Г.Шевченка, НДІ українознавства Міністерства освіти і науки України, СБУ, ЦРУ, ЗМІ, ТЗН, СНІД, АТС, АН України, АПН, КБ “Прогрес”, ПО “Прем’єр”, ВНЗ, НЛО, ІТ, ПДВ, ДТП, ЖЕК.
Питання для самоконтролю
1. Сформулюйте правила написання іменників разом. Відповідь проілюструйте прикладами.
2. Визначте групи іменників, що пишуться через дефіс.
3. Що таке прикладки? Як пишуться прикладки? Наведіть приклади.
4. Сформулюйте правила написання прикметників разом. Відповідь проілюструйте прикладами.
5. Визначте групи прикметників, що пишуться через дефіс.
6. Назвіть винятки з правил.
|
