[Переглянути та завантажити повну версію матеріалу (30,0 Кb) ]

Правопис сполучників

Розрізнення сполучників та інших частин мови

Для правопису важливо вміти розрізняти складні сполучники таж, теж, тож, якби, якже, якщо, щоб, проте, зате, притому, причому (які пишуться разом) і однозвучні поєднання інших частин мови та ж, те ж, то ж, як би, як же, як що, що б, про те, за те, при тому, при чому(які пишуться окремо).

Сполучники можна замінити іншими синонімічними сполучниками: таж — адже, теж — також, тож — тому, якби — коли б, якже — якщо, якщо — коли, щоб — аби, проте — однак, зате — але, притому — до того ж, причому — і то.

Однозвучні ж поєднання інших частин мови замінити сполучниками не можна.

Сполучники членами речення не бувають і не відповідають на питання (на питання може відповідати все підрядне речення, а не сам сполучник).

Однозвучні ж поєднання слів є членами речення і відповідають на питання в реченні: яка? — та ж; яке? — те ж; що? — то ж; як? яким способом? — як би, як же; що? — що б; про що? про яке? — про те; за що? за яке? — за те; при чому? — при тому, при чому.

Порівняйте:
Я мусив заховатися від вас, Щоб ви не бачили мого ридання, Не знали глибини моїх ураз (Данте Аліг’єрі). А вона на що б не дивилася, де б не гуляла — всюди ввижаються їй дрімучі волинські праліси (М. Олійник);
Якби́ мені крила, крила соколинії, полетіла б я за милим, за дружиною (Т. Шевченко). Я́к битам не було, а література — моя професія (Леся Українка);
На гору доступитися нелегко, зате з гори зручніше боронитись (Леся Українка). Повинна дякувати мамі за те, що будила рано, навчила всього робити;
Смерть — то короткий подих, мить остання, Якщо́ вона закон — не покарання. (Ф. де Кеведо). Я́к що трапиться, ні на кого не нарікай.

Правопис прийменників

За будовою прийменники поділяються на прості, складні та складені.

• Прості прийменники складаються з однієї частини. Це можуть бути як похідні (утворені від інших частин мови), так і непохідні прийменники (по, про, у, без, коло, протягом).
• Складні прийменники утворюються поєднанням кількох простих (понад, довкола, з-поперед, із-за).
• Складені прийменники складаються з двох частин, що пишуться окремо (з метою, паралельно з, згідно з, відповідно до).

Питання для самоконтролю

1.Чому прийменник належать до службових слів? Які його службові функції?

2. Які прийменники пишуться окремо?

3. Які прийменники пишуться разом?

4. Які складні прийменники пишуться через дефіс?

5. Чому сполучник належить до службових слів?

6. Які є сполучники за значенням?

7. Які складні сполучники пишуться разом?

8. Які сполучники потрібно відрізняти від інших частин мови?

9. Які сполучники потрібно писати окремо, а які через дефіс?

Вправи до теми

Вправа 1. Випишіть словосполучення з прийменниками. Поясніть їх

правопис. Уведіть їх у речення.

Бути поруч, випливати з-за туману, у зв’язку зі сніговими заносами, не край мені серця, на випадок паводку, на чолі полководця, інспекція в справах неповнолітніх, стояти збоку, ідемо назустріч святу, попід плавнями сяяла річка, на початку століття, оглянься навколо, вийшли назустріч, зайти всередину приміщення, працювати зі шляхетною метою, плисти впоперек річки, згідно з наказом, з метою подолання епідемії, їхати вздовж колії, сидіти навпроти, попри величезний вибір, завдяки дружбі, край села, не дивлячись у книгу, хай живе, назустріч вітру, попід горами, боротися з протягом, болить усередині, покреслено впоперек.

Вправа 2. Випишіть сполучення слів у три колонки залежно від

того, як пишуться прийменники: 1) разом; 2) через дефіс;

3) двома і більше словами.

(За) ради миру, (на) перекір знегодам, з (по) за хат, (із) за лісу, (на) зустріч бурі, (по) серед жит, (з) за дерев, (залежно) від обставин, (з) перед носа, (по) під вікнами, (на) прикінці відпусток, з (по) під воріт, (з) над річки, (по) за село, у (напрямку) до мене, (під) час бою, (в) наслідок чвар, (з) під коліс, (по) над хмари, (за) для вас, з (по) між гілля.

Підкресліть останню букву в останньому слові кожного сполучення слів. З

цих букв прочитаєте закінчення вислову давньоримського оратора Цицерона:  «Треба не тільки опанувати мудрість, ай...»

Вправа 3. Перепишіть, розкриваючи дужки.

1. Глянь, моя сестронько, та (ж) я щаслива! (Леся Українка). 2. Ніч мине, як вже не раз минала,- то (ж) недарма темрява тремтить (Леся Українка). 3. Як (би) я турбувався лиш про себе, вже б онімів давно від самоти (Д. Павличко). 4. Пам’ять могла б убити нас, коли (б) не мала рятівної властивості забувати (Л. Первомайський). 5. Одна в нас голова, хоч (би) ми як несли її високо (М. Рильський). 6. Вода палахкотіла жовтим вогнем, наче (б) то горіло ціле море (В. Шевчук). 7. Дарма (що) рудим називають, (за) те ж серце в нього золоте (О. Гончар). 8. Як (би) то далися орлинії крила, за синім би морем милого знайшла (Т. Шевченко).

Вправа 6. Правильно запишіть прийменники у поданих словосполученнях.

Поясніть їх правопис.

(За) для нас, з (по) між усіх, (по) між людьми, (на) чолі з Іваненком, (на) зустріч щастю, (на)зустріч з братом, (на) передодні свята, (у) напрямку до площі,

(із) за рогу вулиці, (з)під  материної опіки, вдивлятися (в) далечінь, дивитися (в)

гору, зібратися (в) гори, повторювати (в)третє, заглянути (в) третє вікно, прийшли (у) двох, жили (у) двох кімнатах, у (ві) сні, покотився (з) гори зеленої, (по)над деревами, (по) під хмари, з (по) над гір, (з) над вершин.

ПРАВОПИС ЧАСТОК

Частка - це службова частина мови, яка надає слову чи реченню додаткових відтінків або служить для творення деяких граматичних форм і нових слів.

Частки за своїм значенням і вживанням є такі, що вживаються для оформлення різних видів речень, такі, що надають певного смислового відтінку окремому слову чи групі слів, а також приєднувальні, словотворчі й формотворчі.

Частки пишуться окремо, разом і через дефіс.

Написання часток разом з іншими словами або через дефіс пояснюється тим, що вони виконують словотворчі чи формотворчі функції, тобто стають час­тиною іншого слова чи часткою його форми.

Питання для самоконтролю

1. Чому частки належать до службових слів? Яка їх службова функція ?

2. Які ще функції виконують частки? Наведіть приклади.

3. Дайте визначення поняття «частки». Назвіть їх розряди.

4. Чому частки називають формотворчими? Які граматичні форми

вони утворюють?

5. Які частки належать до словотворчих? Наведіть приклади різних

частин мови, утворених за допомогою часток.

6. Які частки пишуться окремо?

7. Які частки пишуться через дефіс?

8. Які частки пишуться разом?

Вправи до теми

 Вправа 1. Випишіть слова й словосполучення в три колонки

залежно від того, як пишеться частина, що в дужках: 1) окремо;

2) разом; 3) через дефіс.

Написав (би), немов (би), як (небудь), економимо (чи) мало,

спотикається (що) разу, казна (що), надумав (таки), електроніка (ж),

майнув тільки (що), та (ж) так, (екс) чемпіон, роздивився (таки), а все

(ж) таки, експериментують з чимо (сь), отакий (то), робить (аби) як, ні

(до) кого, іди (ж) бо, пішов (аби) куди, (будь) куди, чого (б) небудь, (ні)

скільки, стань (бо), (он) куди, іди (що) найшвидше, (ген) далеко, тільки

(но), ось (так), шурхотить начеб (то), ото (ж), все (таки), отак (от),

гойдають (ся), от (же).

Підкресліть перші букви. З них прочитаєте вислів Ч. Дарвіна.

Вправа 2. Перепишіть, розкриваючи дужки.

1. Добре складалось поки (що): і робота була йому до смаку, і люди милі (О. Гончар). 2. Як знав (би) я ціну перепочинку, коли (б) утоми справжньої не знав? (П. Дорошко). 3. Він (таки) попогрів тут чуба, чистячи колодязь (О. Гончар).

4. Прикрашаймо (ж) землю свою, юні друзі, (що) дня, (що) години (М. Рильський). 5. Усяк до чого (небудь) вдався. Той робить те, другий – друг

 (А. Глібов). 6. Часом і досі здається мені, що (й) зараз поклепай хто (небудь) косу під моїм вікном, я зразу помолодшав (би), подобрішав і кинувсь до роботи (О. Довженко). 7. (Ні) чого так я не люблю, як запах снопів тільки (но) скошеного і зв’язаного хліба (І. Цюпа). 8. - Не грайся хлібом, то (ж) бо гріх! - іще до немовляти, щасливий стримуючи сміх, бувало каже мати (М. Рильський).

Вправа 3. Перепишіть, розкриваючи дужки.

1. Мистецтво вічне, вічне (бо) життя! (Д. Павличко). 2. І сонце - (хтозна) відкіля взялось! - гарячий одсвіт кидає на стіни (М. Рильський). 3. (Ні) що так не красить людину, як натхнення (О. Гончар). 4. Хоч (би) артисту руки відрубали, він все (таки) творить не перестане (Леся Українка). 5. Можна прострелити мозок, що думку народить, думки (ж) не вбить! (В. Симоненко). 6. Мене пече (що) днини жагуча спрага щастя для людини (І. Драч). 7. Маю серце широкеє - ні (з) ким поділити! (Т. Шевченко). 8. Зростай (же), добрий, пречудовий світе! (П. Тичина).

Вправа 4. Запишіть слова, поясніть написання часток.

(Що)години, (що)духу, (як)слід, по(де)куди, (де)далі, (будь)коли, (як)небудь, бозна(що), як(би)то, все(таки), де(з)ким, що(ж)до, тому(що), от(же), авже(ж), якийсь(то), (аби)коли, аби(з)ким, аби(з)чим, не(аби)який, не(аби)що, (казна)чого, казна(з)ким, бодай(же), якщо(б), де(на)чому, ось(де), де(в)кого, знов(таки), (таки)все, виконав (таки), (таки)гарний, бозна(на)чім, як(най)краще, ні(за)що, ні(в)що, (будь)чийого, ходи(но), подай(но), скажи(ж), (як)раз, (де)то, (як)таки, коли(ж)то, з(де)чим, де(з)ким, (де)б, поки(що), дарма(що), все(ж), ато(ж), де(б)то(не)було, (чому)небудь, таки(як), звідки (небудь), (ні)звідки,

(ні)скільки, ні(з)чим, (що)небудь, (де)чому, де(на)кому, (таки)зігрівся,

(що)до, (то)що, (аби)тільки, (от)як, що(то)за, чий(же)то.

Вправа 5. Розкрийте дужки, поясніть правопис часток та

сполучників.

1. Сьогодні бійці з більшим нетерпінням, ніж (будь) коли, чекали бою

(О. Гончар). 2. Який швидкий! На волю! Ти (но) краще не дуже (то) на проміння вилазь (Леся Українка). 3. На чужині (не) ті люди, тяжко з

ними жити, ні (з) ким буде поплакати, (ні) поговорити. 4. Добрі жнива

колись (то) будуть 5. Без ворогів можна в світі як (небудь) прожити

6. Не втирайте (ж) мої сльози, нехай собі ллються, чуже поле поливають

(що) дня і (що) ночі (3 me. Т. Шевченка). 7. Життю - (ні) кінця, (ні) краю

(Б. Олійник). 8. Одежа на ньому (аби) яка, сорочка розхристана, чоботи

порвані (Г. Квітпка-Основ’яненко). 9. Нам (ні) чого втрачать, хіба (що)

кайдани! (А. Головко). 10. Хіба (ж) то не для нас - усе, що ми створили,

що оросив наш піт і освятила кров? (М. Рильський).

Вправа 6. Розкрийте дужки, поясніть правопис часток та

сполучників.

1. Зима відступає, запахло весною, чому (б) то (не) повеселитис

(За Ю. Збанацьким). 2. ..