 [Переглянути та завантажити повну версію матеріалу (21,0 Кb) ]
Правопис закінчень іменників І та ІІ відмін залежно від групи
|
Правило
|
Приклади
|
|
Від групи іменника (і навіть від відміни) не залежить написання и в закінченні -ами(землями, кручами, краями), а також написання і в закінченнях -ів, -ові, -еві (днів, кущів, синові, дневі).
|
Аж ось лихий царя несе з законами, з мечем, з катами, з князями, темними рабами. (Т. Шевченко.)
Забажалось королеві звоювати чуже царство. (Леся Українка.)
Дорікав горщик чавунові, що чорний; аж гульк — і сам у сажі. (Нар. творчість.)
|
|
У давальному й місцевому відмінках однини теж незалежно від групи іменника можемо писати тільки і. Причому г, к, х перед ічергуються із з, ц, с: нога — нозі, на нозі; рука — руці, на руці; ріг — на розі, вухо — у вусі.
|
У космічному оркестрі підвладне все одній руці. (П. Тичина.)
Вода в широкому Дніпрі, де плавають сонця, в старій криниці, у відрі, в баклазі у бійця. (П. Воронько.)
Приснись, як дитині — політ, як груші — янтарний плід, як цвітові — бджілка, як тиші — сопілка, як небові— райдуга, як серцеві — правдонька, — приснися. (В. Коломієць.)
|
В усіх інших випадках написання голосних залежить від групи іменника (див. Поділ іменників на групи).
|
Правило
|
Приклади
|
|
Букви и, о та і, е:
|
|
в іменниках твердої групи пишемо и, о:
стіни́ (родовий однини),
сті́ни,столи, муляри (називний множини);
стіною, столом, муляром (орудний однини),
мулярові (давальний однини);
|
Синіли невеличкі ліски, чорніли хуторки, за ними піски, мов сніги, біліли і виблискували. (Панас Мирний.)
|
|
в іменниках м’якої і мішаної груп пишемо і, е:
землі́, кручі (родовий однини),
зе́млі, кручі, дні, кущі, косарі, школярі(називний множини);
землею, кручею, днем, кущем, косарем, школярем (орудний однин),
косареві, школяреві (давальний однини).
|
Зацвітай, росянистий мій луже, де живуть орачі й ковалі. (А. Малишко.)
Його плуг блискучим лемешем ріже землю. (М. Коцюбинський.)
|
|
Букви а, у та я, ю:
|
|
в іменниках твердої і мішаної груп пишемо а, у: стіна, стінами, куща, кущами, школяра, школярами;
стіну, кущу, школяру;
|
Кам’яна печера була в густих кущах під високими дубами, в скелі. (І. Нечуй-Левицький.)
|
|
в іменниках м’якої групи пишемо я, ю: земля, землями, дня, днями, дню, косаря, косарями.
|
Я привіт посилаю крилатим, що під зорями мир стережуть.
А серцю сняться ще й досі пахучі Дінця береги. (З тв. В. Сосюри.)
|
1.Іменники, визначивши їхню відміну і групу, поставте в називному відмінку множини і запишіть у дві колонки: 1) із закінченням и; 2) із закінченням і.
1. Взірець, осокір, картяр, огорожа, плуг, горіх, хрущ, подорож, ювіляр, панчоха, ошуканець, ніша, ударник, бригадир, муляр, снігур, секретар, якір, джгутик, пустир, книжка, аптекар, льотчик, лижа, комаха, огірок, страйкар, сич, помідор. 2. Стожар, знахар, пекар, кашовар, сканер, школяр, монастир, ангар, охоронець, відвар, схема, календар, столяр, свічкар, кочегар.
Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте: 1) вислів М. Рильського; 2) початок вірша В.Сосюри.
2. Розкриваючи дужки, запишіть словосполучення в дві колонки: 1) з іменниками, що мають закінчення -и; 2) з іменниками, що мають закінчення -і.
1. Ущухли (дощ), приїхали (муляр), достигли (помідор), корінь (рожа), приїжджі (тесляр), збираю (гриб), дочекався (поміч), видно з (гора), оборона (фортеця), високо на (гора), став на рівні (нога), весняної (пора), пшеничні (корж). 2. Узбіччя (дорога), знайомі (орієнтир), знайшов у (шафа), чотири (екземпляр), біжать (школяр), ажурні (вежа), останні (крок), взути в (калоша), листя (осика), запах (груша), стовбур (вільха), вірні (друг), бреде по (калюжа), ожили (пустир), висококваліфіковані (столяр), калинові (кущ), два (календар), цікаві (подорож), стурбовані (хлопець), освітлення від (лампочка), зимової (хурдеча), в’язка (солома).
Ключ. У першому слові кожного словосполучення підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте: 1) давньоримський вислів; 2) закінчення вислову Д. Дідро: “Краще...”
3. Подані назви населених пунктів мають форму множини. Запишіть їх у дві колонки, доставляючи закінчення: 1) -и; 2) -і.
Яхник.., Богуш.., Заліщик.., Яреськ.., Одинц.., Дергач.., Скоморошк.., Осипович.., Ріпк.., Явтух.., Маневич.. .
Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте назви двох міст.
4.Перепишіть, вставляючи пропущені в закінченнях іменників
букви и або і. І. 1. І прийде час, коли ми без тривог.. перекуєм на молоти меч.. . (В. Сосюра.) 2. Ключ.. від щастя в наших руках. (М. Стельмах.) 3. Геть із мулу якор.. іржаві—нидіє на якор.. душа! (В. Симоненко.) 4. Лиш боягузи, в пилюз.. простерті, перед катам.. в’ються, як вуж.. . (Д. Павличко.) 5. Я ненавиджу брехню у всякій одеж.. . (М. Рильський.) 6. Коло комбайна зібралися ковалі, столяр.., слюсар.., механік.. . (О. Гончар.) 7. Щоб до душ.. душею промовляти, то треба, щоб ті душ.. поріднились. (Леся Українка.) 8. Кладуть рядами цеглу муляр.., знов буде дім. (В.Бичко.)
II. 1. Священне море мов.. омиває заток.. розуму й любові берег.. . (М. Бажан.) 2. Мені здається, що пейзаж.. в нас на Україні якоїсь приголомшливої краси й величі. (Ю. Яновський.) 3. Садок вишневий коло хати, хрущ.. над вишням.. гудуть, плугатар.. з плугам.. йдуть, співають ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть. (Т. Шевченко.) 4. Мріялись мені росисті лук.. Волині рідної. (Леся Українка.) 5. Сниться мені поле, вечор.. барвисті, берег.. пахучі рідного Дінця. (В. Сосюра.) 6. Мріють крізь хмар.. зор.. вгорі, мов на бульвар.. чудні ліхтар.. . (В. Симоненко.) 7. Рівними рядам.. стоять розлогі яблун.., груш.., слив.., вишн.,, абрикоси. (О. Копиленко.) 8. За дубам.. сонечко сяє, пташк.. у ліщині виспівують, квітк.. рябіють в трав.. . (А. Тесленко.)
5. Іменники, визначивши їхню відміну і групу, поставте в орудному відмінку однини (ки м? чи м? ) і запишіть у дві колонки: 1) з буквою о в закінченні; 2) з буквою е або є в закінченні.
1. Алмаз, сюрприз, паранджа, янтар, серце, Ася, яблунька, депеша, яблуня, директор, ядро, межа, звіробій, вітер, вдача, пісняр, пластир, комар, плащ, вівчар. 2. Якір, квартира, осокір, кресляр, ветеринар, столяр, пустир, панцир, екземпляр, стайня, силач, сторож, льотчиця, вимпел, ювіляр, кочегар, книжка, остача, тягар, хабар.
Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте: 1) вислів І. Карпенка-Карого; 2) вислів, приписуваний Галілео Галілею.
6. Випишіть у дві колонки словосполучення, вставляючи букви: 1) о, а, у; 2) е, я, ю.
Під ясними зор..ми, свіжими вітр..ми, знайомий з бетоняр..ми, пам’ятай про товариш.., мчав кул..ю, бережи як зіниц.. ока, останньому косар..ві, струснув кучер..ми, оснащений радіоапаратур..ю, сьогодні перед вечер..ю, стер ірж.., свіжою їж..ю, працюватиму столяр..м, був з командир..м, здійняв буч.., зустріч із школяр..ми, стоїть над душ..ю, праця шахтар.., вчуся на муляр.., буду бджоляр..м, зеленими кущ..ми, їдуть бездоріжж..м, пішов з косар..ми, осінньою пор..ю, отаборилися на глинищ..х, відповів столяр..ві.
Ключ. У першому слові кожного словосполучення підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте вислів П. Тичини.
7. Перепишіть, добираючи потрібні букви з дужок.
1. Кому не доводилося на своєму віку бути муляр(о,е)м або столяр(о,е)м? 2. Як гончар(о,е)м замішується глина, так і мене замішує життя. (М. Сингаївський.) 3. Там за ніччю голубою світить вечор(а, я) зор(а,я). (А. Малишко.) 4. В природі відчувається прозоре, кришталеве затишш(я, а) перед першими осінніми бур(а,я)ми. (О. Донченко.). 5. Життя близьке стає життям неблизьким, і тиш(о,е)ю стає колишній грім. (Є. Гуцало.) 6. Скільки всюди привалено гор(а,я) залізячч(а,я)м і сивим камінням. (П. Воронько.) 7. А за вікном на квіти впали роси, і соловей затьохкав у кущ(а,я)х. (В. Сосюра.) 8. Кайдаш(о,е)ві хотілось себе показать перед багатир(а,я)ми. (І. Нечуй- Левицький.)
|
