ЧЕРГУВАННЯ ЗВУКІВ
ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ
Орфограма: букви о – і, е – і , є –ї в коренях слів
|
Звуки [о], [е] (у відкритих складах) чергуються з [і] (в закритих складах): слово – слів, особа – осіб, Канева – Канів, Києва [к и й е ив а] – Київ
[ к и й і в].
|
Вправа 1. До поданих слів дібрати споріднені з чергуванням [о], [е] з [і].
Зразок. Творчий - твір.
Летіти, гора, зоря, воля, дорога, ягода, входини, село, дворище, ягода, вести, мозок, кора, ночівля, сльоза, дротяний.
Вправа 2. Слова змінити так, щоб відбулося чергування голосних звуків.
Зразок. Канів – Канева, Кривий Ріг – Кривого Рогу.
Київ, Львів, Чернігів, Харків, Миколаїв, Тернопіль, Ржищів, Обухів, Бориспіль, Ірпінь, Бердичів, Здолбунів.
Орфограма: букви е – і в коренях дієслів
|
Букву і пишуть у коренях дієслів перед наголошеним суфіксом –а (-я): стріляти, згрібати. В окремих словах літеру і пишуть перед суфіксом –ува (-юва): стрелити - прострілювати, викоренити – викорінювати.
|
Вправа 3. Прочитати, прокоментувати чергування голосних звуків.
Летіти – літати, садити – сідати, гребти – загрібати.
Вправа 4. Переписати, вибираючи з дужок потрібну букву. Позначити в словах орфограму “букви е – і в коренях дієслів”.
Скочив Тиміш, побіг, ухопив рушницю та й устр(е,і)лив чорного ворона. (Марко Вовчок.) Кого б стр(е,і)ляти із рушниці? В нас горобці, шпаки, синиці. (Олександр Олесь.) Кожен засмаглий в боях рудокоп навчить вас застр(е,і)лити ворога в лоб. (М.Бажан.) Ой, я постр(е,і)ляна, порубана словами, душа моя на рани знемагає. (Леся Українка.) Не стр(е,і)ляй перед тим, як вискочить заєць. (Нар.творч.) В простр(е,і)лених полях ніхто вже не гравець. (Ю.Ковалів.) Як стрель стр(е,і)льнув у дівчину. (Панас Мирний.) Зайця бубном не встр(е,і)лиш. Не штука стр(е,і)ляти – штука вцілити. Одним пострілом сорок качок позастр(е,і)лював. (Нар.творч.)
Орфограма: букви е - и в коренях дієслів (15)
|
Випадний [е] чергується з [и] перед [л], [р] і наголошеним суфіксом –а (я): : беру – брати – вибирати, вистелю – вислати - вистилати, завмер – замри – завмирати, стер – зітри – стирати.
|
Вправа 5. Прочитати, прокоментувати чергування голосних звуків.
Завмерти – завмирати, беру – перебирати, стерти – витирати, спертися – спиратися.
Вправа 6. Переписати, вибираючи з дужок потрібну літеру. Позначити в словах орфограму “букви е – и в коренях дієслів”.
І. Народжується все і пом(е,и)ра... І все ж безсмертні і життя, й природа. (Д.Луценко.) Час вм(е,и)рати, бо страшно, тяжко в світі жить. Ох, як болить! (І.Франко.) І чудно, і страшно, що так трудно вм(е,и)рти. (М.Коцюбинський.) Чи тільки в казці лебідь ум(е,и)рає не з криком навісним, а з любим співом? (Леся Українка.) Тихо зграя спала, тихо плакав лебідь, тихо кров’ю сходив, тихо ум(и,е)рав. (Олександр Олесь.) Страшніше смерті, як нема де вм(е,и)рти. (Б.Олійник.) Вм(е,и)рати так вм(е,и)рати – все одно день втрачати. Добрі люди ум(е,и)рають, а діла їхні живуть. (Нар.творч.)
ІІ. Мудрець мусить і з гною виб(е,и)рати золото. (Г.Сковорода.) Життя б(е,и)рем мов на бігу ми. (В.Сосюра.) Можна все на світі виб(е,и)рати, сину, вибрати не можна тільки батьківщину. (В.Симоненко.) Тільки пісня за серце б(е,и)ре. (В.Сосюра.) Ніч проміння позб(и,е)рала і змотала у клубок. (Олександр Олесь.) Розб(е,и)рається, як свиня в апельсинах. Як зб(е,и)руться тучки в кучку – буде громовиця. Час, терпіння й сумління приб(и,е)рають з дороги каміння. За нашим городом зацвіла калина, не виб(и,е)рай, батьку, багатого сина. (Нар.творч.)
Вправа 7. Пояснити значення фразеологізмів. Прокоментувати чергування голосних звуків у словах .
Завмирати (завмерти) серцем. Вмирати (вмерти) зо сміху. Вносити (внести) у вуха. Туман застелив (застилає) очі.
Орфограма: букви о – а в коренях дієслів
|
Літеру а пишуть у коренях дієслів перед наголошеним суфіксом -а(-я): скочити - скакати, загонити – заганяти, допомога - допомагати.
У деяких дієсловах перед наголошеним суфіксом -а (-я) вимовляють [о] і пишуть літеру о: простити – прощати, вимовити- вимовляти, потопити – потопати.
|
Вправа 8. Записати, вставляючи пропущені букви.
І. Я не л..мивсь ні в які двері, неправді я не бив чолом. (А.Григоренко.) Тільки не бачать моєї муки, як в самотині л..маю руки. (Л.Костенко.) Як я зл..млюсь не плачте по мені! (Леся Українка.) Гуде вітер вельми в полі, гуде, ліс л..має. (В.Забіла.) Устала дівчина, ручки зал..мила: “Ой Боже мій, Боже, що я наробила!” (Нар.творч.) Схопилась буря і зл..мила деревце бідне з корінцем. (Л.Глібов.) Дуб л..мається, а людина нахиляється. Так тепло, аж пара кості л..мить. Віника не перел..миш, а дерево зл..мати можеш. Як на біду, то і в киселі палець зл..миш. (Нар.творч.) Не л..май же, вітре, днів моїх колосся. (В.Сосюра.) Хто прудко гонить, той голову зл..мить. Чого громада забажає, того й пан не пол..має. (Нар.творч.)
ІІ. Коли б я був вітром буйним, я б розг..нив чорні хмари. (Олександр Олесь.) Я розг..няю тіні хмар. (Є.Будницька.) Вітер в небі за хмарами г..ниться. (В.Симоненко.) Відчуття вторинності, комплекс меншовартості треба нам із себе виг..няти. (З газ.) Г..нить дівка парубка, а сама від нього не йде. Сідлай, мила, коня вороного та дог..няй хлопця молодого! (Нар.творч.) А поки що – ні просвітку, ні дня. Світ мене ловить – ловить... дог..ня! (Л.Костенко.) Хоч вовків г..няй, такий в хаті рай. Голод з лісу вовка г..нить. Грім такий, що хоч тури г..ни, так не почують. Минулося, коли я пог..няв і сльози втирав, тепер пог..няю і співаю. Густа каша дітей не розг..нить. Охота від роботи не втікає, а її дог..няє. (Нар.творч.)
Вправа 9. Розкрити значення фразеологізмів. Прокоментувати чергування в словах голосних звуків.
Зламати (зломити) слово. Заганяти (загонити) голки в серце. Перемагати (перемогти) серце.
Народна творчість.
Орфограма: букви е – о після ж, ч, ш, щ, дж та й
|
У багатьох українських словах [е] чергується з [о] після ж, ч, ш, щ, дж, й.
Буква е (є) пишеться після ж, ч, ш, щ, дж, й перед м’якими приголосними: шепіт, щебінь, а також перед складами з е та и, що походять з давнього и: джерело, пшениця, щетина, лієчка [л’ і й еи ч к а], копієчка [к о п’ і й еи ч к а].
Буква о пишеться після ж, ч, ш, щ, дж, й перед твердими приголосними, а також перед складами з а, о, у та и, що походять з давнього ы: чоло, бджола, щока, чорний, жовтий, лійок, копійок.
|
Вправа 10. Переписати, вставляючи пропущені букви.
І. Колись пісня в бандурі жила, дзуменіла вона, як бдж..ла. (В.Осадчий.) Бдж..лки золотисті в квітах літають. (М.Рильський.) Страшно осінньої ночі думать про ч..рні степи. (Л.Чернов.) Сюди колись приходили ч..рнички. (Л.Костенко.) Галю, Галю ч..рнобрива, чому в тебе брови криво? (Нар.творч.) Мені ще світить мамине лице, та вже у білій хаті веч..ріє. (П.Перебийніс.) Сніг ляга на веч..рні панелі. (В.Сосюра.) І ми з гори йдемо у веч..ровий час. (Л.Костенко.) Невже ж таки ніхто не ж..нихався? (Л.Костенко.) Добре жить в своїм дому неж..натому тому, перед ним і стіл, і страва, батько, мати при ньому. (А.Малишко.)
ІІ. Від місяця не зріє пш..ниця. За бдж..лу не скажу, а мед солодкий. Куди матка, туди й бдж..лка. Що мені – молодому та неж..натому? Без мене мене ж..нили. Ворон висміює свиню за те, що ч..рна. Забив, як ведмедя ж..лудь.
Народна творчість.
|
Слова, в коренях яких після шиплячих пишуться букви е, о, можна поділити на три групи:
- слова, у яких постійно пишеться е: через, очерет, джерело, шелест;
- слова, у яких постійно пишеться и: чоловік, жовтий, шовк, чого;
- слова, у яких після шиплячих відбувається чергування е – о: вечеря – вечори; четверо- чотири; шестірка – шостий; женити – жонатий.
|
Вправа 11. До поданих слів дібрати спільнокореневі слова з чергуванням [е] - [о]
Чернетка, вечеря, четвертий, шестірня, пшеничний, женити.
Вправа 12. Після кожного з виділених слів записати в дужках слово з чергуванням голосних звуків.
Зразок. З пшона (пшениця) і дурень кашу зварить. (Нар.творч.)
Паски, як правило, випікали в четвер (?) із пшеничного (?) борошна на яєчних жовтках. (І.Ільченко.) На чуже пшонце (?) окропу не приставляй. (Нар.творч.) На білу гречку впали роси, веселі бджоли (?) одгули. (М.Рильський.) Цвіте дочка рум’янцем на щоці (?). (П.Перебийніс.) А сама я женихів (?) своїх люблю – у серденьку, як у пеклі, потоплю. (П.Куліш.) І кожна справа почорніє (?), як стане підлою душа. (В.Грінчак.) Тихий вечір (?) од журби хмурить чорні (?) брови. (В.Сосюра.) Вечоровими (?) фіолетами зацвітає на серці мак. (А.Малишко.) Земля повечеряла (?) сонцем і облягалася на ніч. (М.Коцюбинський.) Все шестірка (?) шлях мені віщує, туз жировий – на казьонний дім. (А.Малишко.)
Вправа 13. Пояснити значення кожного з фразеологізмів, за потреби звернувшись до словника. Виписати слова з орфограмою “букви е – о після ж, ч, ш, щ, дж та й”
У поті чола (не схилити чола). Жорстокий вік. Потовкти на пшоно. Відділяти кукіль від пшениці. Як з шовку виплетений. На всі чотири сторони. Всипати по шосте число. Про (на) чорний день. Чорнильна душа. Після дощика в четвер. Свояк з лівої щоки.
ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ
|
При творенні або змінюванні слів певний приголосний звук може замінюватися на інший, тобто відбувається чергування звуків.
Найпоширеніші такі чергування приголосних:
[г] - [з] - [ж]: дорога – дорозі – доріжка;
[к] - [ц] - [ч]: ріка – ріці – річенька;
[х] - [с] - [ш]: вухо – у вусі - вушко.
|
Вправа 14. До поданих слів дібрати спільнокореневі слова із чергуванням приголосних.
Книга, око, берег, лопух, друг, вовк, рука, поріг, муха, горох, сніг.
Вправа 15. Переписати. Після виділених слів записати в дужках слова з чергуванням приголосних.
Зразок. Як на молоці (молоко) обпікся, на зимну воду дмухатимеш. (Нар.творч.)
Надія в Бозі (?), коли хліб на возі. Скосив сіно в лузі (?) – буде віл у плузі (?). У корови молоко на язиці (?). На рівній дорозі (?) і кінь розумний. Де ріки (?) текли, там і будуть. На печі лежати – горошини (?) не мати. Аби мед, а мухи (?) налізуть. Лізе, як оса в очі (?). Були б пиріжки (?), будуть і дружки (?). Боржник (?) весело бере, та сумно віддає. У кожної пташки (?) свої замашки (?). Буде втіха (?), як з дірявого міха (?). Холодний, як крига (?). Катюзі (?) буде по заслузі (?).
Народна творчість.
Вправа 16. Переписати, вставляючи пропущені букви та підкреслюючи слова, у яких при відмінюванні відбувається чергування приголосних.
Не спіши яз..ком, поспішай ділом! Без вірного друга в..лика туга. Дівчина – як в лузі калина. Закр..віла на ногу, та не знає, на котору. Тому добре в дорозі, хто с..дить на возі. Віддав коні, а сам на батозі приїхав. Без праці нема ж..ття й собаці. Не риба, що в ріці, а риба, що в руці. Удалося, як Солосі. Р..зумний, як овечка, а х..трий, як блоха. Свасі перша чарка і перша палка.
Народна творчість.
Вправа 17. Переписати, подані в дужках іменники ставлячи у формі кличного відмінка. На місці крапок вставити пропущені букви.
Ой, не шуми, (луг), з..лений (байрак)! (Нар.творч.) Д..вися, (князь)! Бачиш ти, як близько за пагорбом бл..щить монгольський спис? (М.Бажан.) Cмійся, лютий (враг), та не дуже... (Т.Шевченко.) Не ходи, (козак), понад б..регами, не суши с..рденька чорними бровами. (Нар.творч.) Жити, жити, (друг), поспішім. (П.Перебийніс.) Ох, коли б скоріше, (хлопець), мрії ті твої справдились. (Леся Українка.) Жду тебе, (парубок), у батьківській хаті, у твоєму ріднім краю. (В.Симоненко.) Чом ти жив не по правді, (з..мляк)? (С.Литвин.) Підведись, (юнак), серце дай г..ряче. (А.Малишко.) А ти ж куди мандруєш, ласкавий (чоловік)? (А.Малишко.) (Мисливець) юний, вже пора на лови. (Є.Гуцало.) Жорстокий (стрілець)! Будь проклятий твій недобрий зір, що цілить і вб..ває! (Р.Бернс.) Я знаю, ти створений так і не можеш інакше, проте бер..жись мого пострілу, чуєш, (х..жак)! (Н.Диб’як.)
|
У дієсловах першої дієвідміни відбувається чергування приголосних [г] – [ж], [к] – [ч], [ х] – [ш], [з] – [ж], [с] – [ш], [т] – [ч], [ст] –[шч] (позначаються буквою щ), [ск] - [шч] (позначаються буквою щ), якщо чергування є в першій особі однини теперішнього часу: могти – можеш, бо можу, пекти – печеш, бо печу; колихати – колише бо колишу; хотіти – хочемо, бо хочу; в’язати – в’яжи, бо в’яжу; свистіти – свищеш, бо свищу; полоскати – полощи, бо полощу.
|
Вправа 18. Переписати. Після виділених слів записати в дужках форми дієслів з чергуванням приголосних.
Зразок. Не поможе (помогти) вороні шампунь, а крукові мило. (Нар.творч.)
І. Дім без господаря плаче (?). Скільки під деревом не лежи (?), не виростуть коржі. Скачу (?), як хліб побачу. Сонько хліба не спече (?). Любиш квіти – бережи (?) віти. З горшка не потече (?), поки його не припече (?). Вівцю стрижуть (?), а баран трясеться. Одні тчуть (?) полотно, а іншим сорочки шиють. Яка пряжа,таке й полотно ляже (?) Аби голова пройшла, а хвіст дожене (?). Він з піску мотузки суче (?). Збреше (?) і оком не моргне. Разом і стриже (?), і голить. Пташка невеличка, а як діток захищає (?), то й гадюку здолає.
Народна творчість.
ІІ. Колише (?) рідна пісня нашу долю. (П.Перебийніс.) Як все біжить, як міниться, тече (?)! (Б.Олександрів.) Ллється море, плеще (?) в берег, б’ється в сірі скелі. (Олександр Олесь.) З туманів осінь тче (?) рясну кулісу. (В.Сторожук.) Важкими росами трава намокла плаче. (?) (І.Качуровський.) А вітер не співає вже, а свище (?). (М.Гриценко.) Поруч у росах купається птах, поруч у росах полощеться (?) сарна. (М.Петренко.)
ІІІ. Сидить гультяй на лавиці, кучерики чеше (?). Своїм маслом та сам себе вимажу. (?) (Нар.творч.) Всіх вас зараз пригощу (?). Вам, медведику, борщу? (Олександр Олесь.) Пущу (?) коня убрід і полегесеньку впишуся в літній краєвид. (М.Басьо.) Свище (?) вітер над світами дзвінко і заносить попіл давніх бід. (А.Малишко.) Чотири вітри полощуть (?) душу. (В.Стус.) Плещуть (?) весла, гнуться щогли... Ось і пристань затишна! (І.Франко.) Тебе ще сон ясний колише (?) в країнах див, утіх і тиші. (Олександр Олесь.)
Вправа 19. Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені літери.
І. Кожна корова своє теля ли..е. Сові сонце очі рі..е. Собака бре..е, дощ че..е, а вітер далі несе. Гострий ніж швидше відрі..е шмат. Стри..и, та не обдирай. Як рубаєш дерево, бере..и себе. Розумний і на шкапі зайця наздо..ене. Вода очи..ає лише тіло, а сльоза – усе єство. Вода все споло..е, тільки злого слова – ніколи.
Народна творчість.
ІІ. Вечір че..е розпущені коси в золотому, як сон, ручаї. (Г.Коваль.) Місяць пла..е і сонця шукає. (М.Рильський.) І на верстатах різьблених воріт т..е лабіринти вулиць живопліт. (Л.Костенко.) Коли у моєму слові олжа павутиння зіт..е, жбурни його, як полову. (Б.Олійник.) Кре..е іскри шлях на Шепетівку. (П.Перебийніс.) Я сонцем очи..аюсь, мов кришталь (В.Коваль.).
|
У дієсловах другої дієвідміни в першій особі однини приголосні [д], [т],[з], [с] змінюються на [дж], [ч], [ж], [ш], а [зд], [ст] – на [ждж], [шч] (позначаються буквою щ): водити – воджу, крутити – кручу, возити – вожу, носити – ношу, їздити – їжджу, мостити – мощу.
|
Вправа 20. Переписати, до виділених дієслів дібравши й записавши в дужках форми дієслів із чергуванням приголосних.
І. Ходжу, сумую і питаю, за що я мушу сумувать? (М.Рильський.) Не пущу тебе по воду, бо розкажеш роду про свою пригоду. (Нар.творч.) Сиджу на березі ріки, дивлюсь вогким навколо зором. (В.Сосюра.) Часто я в думці з тобою великі розмови проваджу. (Леся Українка.) Тривожно в даль гляджу, а в серці тяжкий жаль. (І.Франко.) Не раджу я, синку, тобі кров людськую річеньками марне проливати. (П.Куліш.) Радію я, коли знаходжу слово із пахощами й кольором. (А.Малишко.) Ненавиджу я слабкості свої. (Л.Костенко.) Пса бійся не того, що гавка, а того, що лащиться. (Нар.творчі.)
ІІ. Дзижчать і жалять міріади версій. (Л.Костенко.) І я з землі підводжусь знов, і знов в мені вогонь палає. (Олександр Олесь.) Мене куплять і спродувать не раджу. А не клянусь, тому що я не зраджу. (Л.Костенко.) В поля виходжу і, здається, бачу і цвіт очей, і посмішку гарячу. Нехай поляжу при меті, хай плоть і кров моя зітліє, але не зраджу в самоті моєї мрії і надії. (А.Малишко.) Тихо відводжу обійми ясних моїх мрій. (Леся Українка.) Отак собі гарненько сам посиджу, із молодим дубком погомоню.(А.Малишко.)
|
При творенні багатьох форм дієслів ІІ дієвідміни група приголосних [зк] змінюється на [жч]: брязк – бряжчати, бряжчу, бряжчиш, групи приголосних [ск], [ст] змінюються на [шч] (на письмі – буква щ): вереск – верещати, верещиш; простити – прощати, прощаю (але простиш, простить).
|
Вправа 21. Пояснити фонетичні зміни, що відбулись у виділених словах.
І. Сонце блищить, а мороз тріщить. І коза верещить, як мороз тріщить. Прощавайте навіки, старі постоли, ми нові сплели! Уночі ллється, а вдень плющить. Буває, що й черепок блищить. Зробив, як комар надзижчав.
Народна творчість.
ІІ. Посріблив траву мороз осінній, і блищить вона, немов парча. (В.Грінчак.) Соловейко на валині так лящить, аж серцю любо. (І.Франко.) Молода кукурудза лущить під ногами. (І.Нечуй-Левицький.) У вогні тріщать похилі стіни. (А.Малишко.) За плату ви закохані в ідею і зморшки морщите на ситому чолі. (В.Симоненко.)
ІІІ. Кайдани, шаленіючи, бряжчали, щоб заглушити пісню Кобзаря. (Л.Костенко.) В бою загинути не гріх, але кулі тільки дзижчали круг мене. (І.Борозна.) Ось галера блищить золота перед нами: рушаймо! (П.Куліш.) Блищать росою довгі пасма нив. (Д.Павличко.) Під яблуню лащиться дим. (М.Малахута.) Соловейки аж лящали внизу над Россю. (І.Нечуй-Левицький.) Тихо море щось воркує, ледве лащить береги. (Олександр Олесь.)
|
У похідних дієсловах із суфіксами -ува- та –а- відбувається чергування приголосних: [г], [з] змінюється на [ж]; [к], [т] переходить в [ч]; [с] змінюється на [ш]; [д], [дз] – на [дж], [ст], [ск] – на [шч] (на письмі буква щ): заморожувати, виношувати, принаджувати, виїжджати, вимощувати.
|
Вправа 22. Від поданих дієслів утворити форми або дібрати спільнокореневі дієслова з суфіксами –ува- та –а-, в яких відбувається чергування приголосних звуків.
Звузити, крутити, повісити, виїздити, садити, розрадити, розгладити, змастити.
Вправа 23. Розкрити значення поданих фразеологізмів. Вказати чергування приголосних звуків у дієсловах.
Саджати за стіл. Зраджує пам’ять. Тріщати по всіх швах. Згущувати фарби. Аж за вухами лящить. Розтроюджувати серце.
|
Групи приголосних [ск], [шк] при творенні прикметників та іменників із суфіксом –ан- (-ян-) змінюються на [шч] (на письмі – буква щ): віск – вощаний – вощанка, дошка – дощаний, пісок – піщаний.
|
Орфограма: буквосполучення –чн-
у прикметниках з суфіксом –н-
|
Приголосні основи [к], [ц] перед суфіксом –н- змінюються на [ч]: вік – вічний, молоко – молочний, пшениця – пшеничний, сонце – сонячний, яйце - яєчня.
Винятки: рушник, рушниця, соняшник, мірошник, дворушник, сердешний (у значенні бідолашний, нещасний), а також слова. утворені від прислівників: торік – торішній, завтра – завтрашній (але довіку – довічний).
|
Вправа 24. З поданих речень виписати слова, при творенні яких від іменників відбулося чергування [к], [ц] – [ч] перед суфіксом –н-. Від яких іменників ці слова утворено? Виписані слова розібрати за будовою.
Як праця важка, то їжа смачна. Небезпечна їда з часником лобода. Пасічник і в лісі ситий. Хто з сонцем встає, той сонячно живе. Не клади яєчної шкаралупи, а клади пшеничне слово. Їлося б смачно, та робити лячно.
Народна творчість.
Вправа 25. Від поданих слів утворити прикметники.
Безпека, сонце, серце, пшениця, рік, вік, рука, молоко, фортеця, залізниця.
Вправа 26. Переписати, вставляючи пропущені букви. Позначити в словах орфограму “буквосполучення –чн- у прикметниках з суфіксом –н-“. Слова, які є винятками з правила, підкреслити.
І. З..мля на теплій соня..ній орбіті пл..ве у вічність. (Н.Диб’як.) Лиш правда є ві..на, а то все трава. (П.Тичина.) Соня..ник злотоголовий лице за сонцем пов..рта. (В.Сосюра.) Перел..лася на терасу моло..на піна чер..мшин. (Л.Костенко.) І вишні по садках стояли з ру..никами, ч..кали на сватів, які давно не йшли. (Є.Гуцало.) Міро..ник той Хомою звався. (Л.Глібов.) Колише на пшени..нім узбережжі мене ст..жина пам’яті жива. (П.Перебийніс.) Кожний ніжний рух серде..ний в пісню срібну переллю. (Олександр Олесь.) Довго того розказувати, як наша серде..на Оксана проб..ралась чер..з усі міста до свого с..ла. (Г.Квітка-Основ’яненко.) Не пали гніздо торі..нє, в ньому ще т..пло зосталось. (К.Басистий.)
ІІ. Міся..ним шляхом пішов я із дому, соня..ним шляхом прийшов. (В.Сосюра.) Ой у тебе, отамане, замовна ру..ниця. (П.Куліш.) На г..рячих сковорідках ш..піли, купаючись в олії, пшени..ні горішки, ячні млинці і сластьони. (Г.Данилевський.) Він викладав слова, наче зі сковороди оладки, печені на олії соня..никовій. (Є.Гуцало.) Гл..боке небо полини очима п’ють торі..німи. (В.Місевич.) Я візьму той ру..ник, прост..лю, наче долю, в тихім шелесті трав, щеб..танні дібров. (А.Малишко.) І здається, що я володію вікові..ним с..кретом краси. (В.Симоненко.) Дуже мучилась Маруся, бо вірно любила, прийняла серде..ну скоро с..рая могила. (В.Забіла.) Кож..н про свою біду, а міро..ник – про воду. Труд ску..ний, та плід його сма..ний. Ру..ниця раз на рік сама стр..ляє. Краще врані..ній збиток, ніж вечірній прибуток. (Нар.творч.)
ІІ. Якби ти знав, як много важить слово, одно серде..не, теплеє слівце! (І.Франко.) Сліпого в шахті я коня побачив. ...Авжеж, немає сумніву, це ти, приборканий володар в..соти, я взнав тебе, серде..ний мій Пегасе. (Д.Паламарчук.) Ой ви, слова, страшна, двусі..на зброє, сп..ніться, дайте спокій на хв..линку. (Леся Українка.) Вдя..ні нащадки дбайливо об..рігають історичні пам’ятки. (З газ.) Трад..ціям це доконе..на дань, освячена, як кажуть, давниною. (М.Рильський.) З..рно пшени..не диха, мов д..тина, в важкій ріллі, під шубами снігів. (А.Малишко.) Я хочу пити соня..ні настої, пізнать до краю радощі з..мні! (В.Симоненко.) Міся..ні плями – як вибухи світла ру..ничні. (Є.Гуцало.) Основні залізни..ні станції мають довідкові бюро, де можна дізнатися розклад руху. (З інструкції.) І торі..нє листя ворушилось у вузлуватих коренях дубів. (М.Рильський.)
Вправа 27. Переписати, записуючи в дужках після виділених прикметників слова, від яких їх утворено. Слова, що є винятками, підкреслити.
Зразок. Я тут пізнав любов і прикру зраду, сердечну (серце) ласку і печаль образ. (Д.Луценко.)
І грає чарівний Орфей на сонячних (?) струнах дощу срібні мелодії. (Г.Коваль.) Сміється жінка штучним (?) сміхом. (Л.Костенко.) Наснились мальви, рута-м’ята, і скрип криничний (?) журавля, і смерекова отча хата, котру давно покинув я. (П.Дворський.) І що таке сердечна (?) спрага, я взнав нерано по собі. (М.Стельмах.) Я скочив за нею, але бистрина з такою силою потягла сердешну (?), що я не зміг її врятувати. (І.Борозна.) Я без рушниці (?), як без рук: без нії я боюся й мух! (Олександр Олесь.) Безсмертники у мене на столі, торішні (?) чи позаторішні (?) навіть. (Л.Дмитерко.) У багатті місячнім (?) дівчата понад степом пісню понесли. (Г.Коваль.)
Вправа 28. Розкрити значення поданих фразеологізмів. Визначити орфограми у виділених словах...
|
