 [Переглянути та завантажити повну версію матеріалу (125.0 Kb)]
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів
10–11 класи
(рівень стандарту)
Авторський колектив:
Р.В. Мовчан, провідний науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, доктор філологічних наук, професор (голова робочої групи); С.Р. Молочко, старший викладач кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання, методист відділу суспільно-гуманітарних дисциплін Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського, учитель-методист (заступник голови); Д.І. Дроздовський, докторант, науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, кандидат філологічних наук, заслужений працівник культури України; Л.Т. Коваленко, старший викладач кафедри методики мов та літератури Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, заступник директора Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка; А.М. Фасоля, провідний науковий співробітник відділу навчання української мови і літератури Інституту педагогіки НАПН України, кандидат педагогічних наук; В.І. Цимбалюк, учитель української мови та літератури НВК «Сквирський ліцей – ЗОШ І-ІІ ступенів», кандидат педагогічних наук, заслужений учитель України.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Програму з української літератури для 10–11 класів створено на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392), з урахуванням Програми з української літератури для 5–9 класів для загальноосвітніх навчальних закладів (2012 зі змінами 2015–2017 рр.) та відповідно до Концепції «Нової української школи» (2016).
Предмет «Українська література» в 11-річній загальноосвітній школі вивчає кращі зразки художньої літератури як мистецтва слова, допомагає формувати, збагачувати внутрішній світ молодої людини, позитивно впливати на її свідомість, морально-етичні цінності, розвивати інтелектуальні, творчі здібності, естетичні смаки, самостійність мислення й громадянський вибір. Усе це сприятиме самореалізації особистості в майбутньому.
Представлена програма спрямована на виховання естетичного чуття школярів, котрі живуть у постінформаційній реальності, якій, на думку сучасних науковців, притаманні стрімкі соціокультурні зміни, «кліпове» сприйняття подій, «агресивна візуальність» навколишнього середовища тощо. В умовах, коли старшокласники значну частину свого життя проводять у віртуальному світі, перебувають у реальності, де співіснують елітарне й масове, де pr-технології можуть створити подію з того, що не має високої естетичної вартості, важливо навчити їх розрізняти якісні мистецькі об’єкти від того, що є проминальним і кон’юнктурним.
Навчальну програму зорієнтовано на те, щоб прищепити старшокласникам любов до книжки, привчити їх до читання як соціокультурної практики, що визначає якість життя. Якщо нині ми наголошуємо на важливості ідеї «навчатися впродовж життя», то таке завдання неможливо реалізувати без читання. Саме читання спонукає до постановки екзистенційно важливих запитань і пошук на них відповідей. Саме від сприйнятого в книжках художнього й психологічного досвіду залежить формування свідомості наших старшокласників, які хочуть бути успішними творцями сьогодення, активними громадянами України як країни європейської і «країни культури».
Пропонована програма спирається на Концепцію «Нової української школи» і є перехідним етапом до викладання української літератури на її засадах. Нині важливо навчити старшокласників усвідомлено ставитися до читання, формувати власну естетичну траєкторію самоосвіти, розвивати художній смак. Це сприятиме розвитку креативності, творчого мислення, яке дає можливість бути соціально активною особистістю, готовою жити у відкритому громадянському суспільстві, сформованому на принципах гідності, поваги до іншого, демократизму тощо.
Отже, метою шкільного вивчення української літератури є:
– формування гуманістичного світогляду старшокласників, долучення їх засобами художньої літератури до загальнолюдських і національних цінностей;
– виховання національно свідомих громадян України;
– естетичний розвиток учнів, підвищення їх загального культурного рівня та розширення культурно-пізнавальних інтересів;
– сприяння всебічному розвитку школярів, їх духовному збагаченню, активному становленню й самореалізації в сучасному світі.
Ця мета реалізується через такі завдання вивчення української літератури в школі:
1. Зацікавлення учнів художнім твором як явищем мистецтва слова, специфічним «інструментом» пізнання світу й себе в ньому.
2. Підвищення загальної освіченості учнів, ознайомлення їх із найвизначнішими взірцями української народної творчості та художньої літератури.
3. Формування читацької культури учнів, розвиток у них естетичного смаку, уміння розрізняти явища високохудожньої та «масової» культури.
4. Формування стійкого інтересу до української літератури як вагомого духовного спадку народу, повноцінного оригінального мистецтва, виховання палкого шанувальника української книги.
5. Формування гуманістичного світогляду, духовно багатої особистості, з високими загальнолюдськими морально-етичними орієнтирами.
6. Сприяння національному самоусвідомленню та стійкому відчуттю приналежності до європейської спільноти.
7. Вивчення української літератури в національному та світовому культурологічному контекстах, у міжпредметних зв’язках.
8. Розвиток творчих і комунікативних здібностей учнів, критичного мислення, культури полеміки, уміння аргументовано доводити власну думку.
9. Вироблення вміння компетентно орієнтуватися в інформаційно-комунікативному сучасному просторі, застосовувати здобуті на уроках літератури знання, практичні навички для їх використання в практичному житті.
10. Розвиток навичок самоосвіти, бажання і спроможності вчитися впродовж життя.
Виконання цих завдань, як і досягнення мети шкільної літературної освіти, сприятимуть формуванню предметної (літературної) і ключових компетентностей, тісно пов’язаних зі здатністю молоді до читацького й особистісного саморозвитку.
У процесі навчання учні мають осягнути внутрішню логіку предмета «Українська література», удосконалити навички ретельно добирати навчальний матеріал та розглядати його за принципом життєвої доцільності й функціональності. Варто також ураховувати, що для успішної діяльності нині недостатньо знань і вмінь, необхідні ще віра в себе, у свої сили, здатність ухвалювати рішення, працювати в колективі й зосереджувати свої зусилля на конкретних завданнях, виявляти проблему, самостійно чи спільно її вирішувати, брати на себе відповідальність за результати дій і вчинків.
Відповідно, реалізація подібних завдань передбачає: зміщення акцентів у навчанні з процесу накопичення предметних знань на вироблення вмінь їх застосовувати; становлення учня як суб’єкта навчальної діяльності й особистісного розвитку; необхідність забезпечення формування не лише предметної (літературної), а й ключових компетентностей. Однаково важливими стають уміння, які допомагають учневі діяти, і знання, необхідні для цих умінь.
Вивчення української літератури в загальноосвітній школі забезпечує реалізацію ключових компетентностей, які сприяють розвитку особистості та її повноцінній самореалізації в сучасному житті, у таких напрямах:
— соціальному (активна участь у суспільному житті; здатність знайти, зберегти й розвинути себе як особистість; розвиток комунікативних якостей; здатність розв’язувати проблеми; формування світоглядних і загальнолюдських ціннісних орієнтирів);
— мотиваційному (розвиток творчих здібностей, здатності до навчання, самостійності мислення);
— функціональному: естетичні, культурологічні, мовні, комунікативні уміння/здібності (уміння оперувати набутими знаннями, сформованими навичками, використовувати їх у практичному житті).
Програма з української літератури для учнів 10-11 класів поглиблює компетентнісну спрямованість навчання, що досягається шляхом:
- розкриття потенціалу предмета для формування ключових компетентностей;
- зменшення обсягу фактологічного матеріалу на користь практичної діяльності, що забезпечує достатню кількість часу для формування предметних і ключових компетентностей;
- формулювання очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності термінами компетентнісного підходу: знаннєвий компонент – учень називає, формулює, записує, наводить приклади тощо; діяльнісний компонент – учень розпізнає, розрізняє, описує, аналізує, порівнює, планує, застосовує тощо; ціннісна складова – учень усвідомлює, критично ставиться, оцінює, обґрунтовує, робить висновки, висловлює судження тощо;
- виокремлення в переліку очікуваних результатів навчання тих, що стосуються оволодіння організаційно-діяльнісними вміннями як основою формування суб’єктності учня;
- уведення наскрізних змістових ліній.
Компетентнісний потенціал забезпечує можливість формування в процесі вивчення предмета всіх ключових компетентностей (див. подану нижче таблицю).
|
Компетентнісний потенціал предмета «Українська література»
|
|
№ п/п
|
Ключова компетентність
|
Уміння і ставлення,
формування яких можна забезпечити засобами предмета
|
|
1.
|
Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою
|
Уміння:
- розуміти україномовні тексти різних жанрів і стилів;
- послуговуватися державною мовою в різноманітних життєвих ситуаціях;
- застосовувати різноманітні комунікативні стратегії залежно від мети спілкування;
- толерантно дискутувати, відстоювати власну думку.
Ставлення:
- поцінування краси й багатства української мови;
- усвідомлення ролі української мови як ключового чинника творення нації і держави, самоствердження особистості;
- відстоювання права спілкуватися українською мовою в різноманітних сферах життя суспільства
|
|
2.
|
Спілкування іноземними мовами
|
Уміння:
- порівнювати оригінальні художні тексти та їх україномовні переклади.
Ставлення:
- утвердження багатства української мови;
- обстоювання можливості перекладу українською мовою будь-якого тексту іноземної мови;
- розуміння ролі іноземної мови як засобу пізнання іншого світу, збагачення власного культурного досвіду.
|
|
3.
|
Математична компетентність
|
Уміння:
– розвивати абстрактне мислення;
– установлювати причиново-наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та другорядну інформацію;
– чітко формулювати визначення й будувати гіпотези;
- перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема).
Ставлення:
- прагнення висловлюватися точно, логічно та послідовно.
|
|
4.
|
Компетентності у природничих науках і технологіях
|
Уміння:
- критично оцінювати результати людської діяльності в природному середовищі, відображені у творах літератури.
Ставлення:
– готовність до опанування новітніми технологіями;
- оперативне реагування на технологічні зміни.
|
|
5.
|
Інформаційно-цифрова компетентність
|
Уміння:
- діяти за алгоритмом;
- працювати в різних пошукових системах для отримання потрібної інформації;
- розпізнавати маніпулятивні технології і протистояти їм;
- грамотно й безпечно спілкуватися в мережі Інтернет.
Ставлення:
- прагнення дотримуватися етичних норм у віртуальному інформаційному просторі;
- задоволення пізнавального інтересу в інформаційному середовищі;
- критичне ставлення до медійної інформації.
|
|
6.
|
Уміння вчитися впродовж життя
|
Уміння:
- визначати мету і цілі власної діяльності й розвитку, планувати й організовувати їх, здійснювати задумане, рефлексувати й оцінювати результат;
- використовувати різноманітні стратегії навчання;
- користуватися різними джерелами інформації;
- знаходити, аналізувати, систематизувати й узагальнювати одержану інформацію, перетворювати її з однієї знакової системи в іншу;
- працювати в парі, групі;
- читати, використовуючи різні види читання: ознайомлювальне, вибіркове, навчальне тощо;
- постійно поповнювати власний словниковий запас;
- застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети й ситуації спілкування.
Ставлення:
- прагнення використовувати українську мову в різних життєвих ситуаціях;
- готовність удосконалювати власне мовлення впродовж життя, розвивати мовну інтуїцію;
- розуміння ролі читання для власного інтелектуального зростання.
|
|
7.
|
Ініціативність і підприємливість
|
Уміння:
- аналізувати життєву ситуацію з певної позиції;
- презентувати власні ідеї та ініціативи чітко, грамотно, використовуючи доцільні мовні засоби;
- використовувати комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій, рішень і виявлення лідерських якостей.
Ставлення:
- готовність брати відповідальність за себе та інших;
- розуміння ролі комунікативних умінь для успішної професійної кар’єри.
|
|
8.
|
Соціальна та громадянська компетентності
|
Уміння:
- толерантно відстоювати власну позицію в дискусії;
- розрізняти маніпулятивні технології і протистояти їм;
- аргументовано й грамотно висловлювати власну думку щодо суспільно-політичних питань;
- уникати дискримінації інших у процесі спілкування;
- критично оцінювати тексти соціально-політичного змісту.
Ставлення:
- повага до різних поглядів, ідей, вірувань;
- здатність співчувати, довіряти й викликати довіру;
- поцінування людської гідності;
- повага до закону та правових норм;
- утвердження права кожного на власну думку.
|
|
9.
|
Обізнаність та самовираження у сфері культури
|
Уміння:
- зіставляти специфіку розкриття певної теми (образу) в різних видах мистецтва;
- ідентифікувати себе як представника певної культури;
- визначати роль і місце української культури у світовому контексті;
- читати літературні твори, використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях;
- створювати тексти, висловлюючи власні ідеї, спираючись на досвід і почуття та використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби.
Ставлення:
- поцінування набутків інших культур, зацікавлення ними;
- відкритість до міжкультурної комунікації;
- потреба читання літературних творів для естетичної насолоди та рефлексії над прочитаним.
|
|
10.
|
Екологічна грамотність і здорове життя
|
Уміння:
- ілюструвати екологічні проблеми прикладами з художніх творів;
- бережливо ставитися до природи як важливого чинника реалізації особистості;
- розуміти переваги здорового способу життя.
Ставлення:
- усвідомлення людини як частини природи, незворотності покарання за зло, причинене довкіллю;
- аналіз літературних текстів (епізодів) екологічного спрямування, усні / письмові презентації в рамках дослідницьких проектів;
- готовність зберігати природні ресурси для сьогодення та майбутнього.
|
Компетентнісна спрямованість навчання досягається шляхом уведення наскрізних змістових ліній.
Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників, класних керівників, зрештою, усього педагогічного колективу на досягненні певної, життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.
Для наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» – це формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.
Метою наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» є формування відповідальних членів громади й суспільства, які розуміють принципи й механізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи; ґрунтується у своїй діяльності на культурні традиції і вектори розвитку держави.
Наскрізна лінія «Здоров'я і безпека» має сформувати учнів духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінними членами суспільства, здатних дотримуватися здорового способу життя, допомагати у формуванні безпечного здорового життєвого середовища.
Наскрізна лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» забезпечить краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприятиме розвиткові лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.
Українська література як навчальний предмет має досить значний потенціал для реалізації наскрізних ліній:
«Екологічна безпека та сталий розвиток» (НЛ-1):
Уміння:
- наводити приклади з художніх творів, у яких порушені проблеми екологічної безпеки;
- формулювати зв’язне висловлювання про проблеми навколишнього середовища;
- дискутувати з цього приводу.
Ставлення:
- сприймання природи як цілісної системи;
- усвідомлення взаємозв’язку людини і природи;
- розуміння важливості екологічної безпеки;
- готовність долучитися до захисту навколишнього середовища.
«Громадянська відповідальність» (НЛ-2):
Уміння:
- наводити приклади з художніх творів, де герої проявляють активну громадянську позицію, висловлювати ставлення до порушених проблем;
- переконливо й толерантно відстоювати власні погляди в дискусії;
- працювати в парі, групі, брати на себе відповідальність у груповій роботі та виконувати доручену роль;
- ухвалювати спільні рішення.
Ставлення:
- відчуття себе членом спільноти;
- усвідомлення важливості активної громадянської позиції;
- готовність брати на себе відповідальність.
«Здоров’я і безпека» (НЛ-3):
Уміння:
- знаходити необхідну інформацію про здоров’я, критично оцінювати її;
- використовувати набуті знання і вміння для забезпечення власної безпеки й безпеки інших;
- наводити приклади з художніх творів, у яких порушено ці проблеми;
- діяти в ситуаціях, загрозливих для здоров’я.
Ставлення:
- усвідомлення власного здоров’я як цінності не лише особистої, а й суспільної;
- ведення здорового способу життя й пропаганда його;
- усвідомлення залежності і впливу власної поведінки на здоров’я і безпеку свою й оточення.
«Підприємливість та фінансова грамотність» (НЛ-4):
Уміння:
- наводити приклади з художніх творів, де порушені ці проблеми;
|
